ЛітАкцент року 2016











Книжковою премією «ЛітАкцент року — 2016» відзначаються книжки, написані українською мовою й видані 2016-го року в Україні та за кордоном. Перелік номінованих книг формують усі охочі: базовий варіант пропонують співробітники «ЛітАкценту», а читачі й автори мають змогу доповнити його шляхом коментування на офіційному сайті  або надсиланням пропозицій на редакційну пошту.
Книжки відзначаються в 6 (шести) номінаціях: «Проза», «Поезія», «Проза й поезія для дітей», «Есеїстика», «Літературознавство» й «Золота булька».Критеріями оцінювання книг є новизна, високий художній рівень твору , а також культура видання і його поліграфічна якість. На «Золоту бульку» претендують книжки невисокої художньої вартості, написані відомими письменниками; книжки, що розчарували.
Нагорода в кожній номінації – диплом переможця і сертифікат на придбання книг у мережі книгарень «Є» на 500 грн. Автор-переможець антипремії «Золота булька» сертифікату на придбання книг не отримає.
Переможців книжкового рейтингу «ЛітАкцент року – 2016» обиратиме експертне журі – окреме для всіх номінацій. Переможця «Золотої бульки» визначатимуть усі експерти разом. Журі розглядатиме тільки ті книги, що увійдуть до короткого списку – по п’ять у кожній номінації.
27 січня 2017 року в київській книгарні  “Є”  журі назвало найкращі книги 2016 року в номінаціях: «Проза», «Поезія», «Проза й поезія для дітей», «Есеїстика».
Переможці:
«Поезія»
Жадан Сергій. Тамплієри (Книги – ХХІ ; Meridian Czernowitz)
«Проза»
Антипович Тарас. Помирана (АБА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА)
«Поезія і проза для дітей»
Була Оксана. Зубр шукає гніздо (ВСЛ)
«Есеїстика»
Забужко Оксана. І знов я влізаю в танк… (Комора)
У номінації «Літературознавство» переможців цього року вирішили не називати.
«Золоту бульку» присуджено Тані Малярчук (“Забуття”).

Цьогорічна книга-переможець у номінації «Поезія і проза для дітей» - книжка-картинка Оксани Були, в якій вона виступила так званим автостратором, тобто автором і малюнків, і тексту.
Журі конкурсу одностайно оголошувало лише лише позитивні коментарі про цю роботу: «Ідеальна книжка. У ній все ідеальне – і малюнки, й текст. І вони ідеально пасують одне до одного. Либонь тому, що створені однією людиною. Її ідея проста і, водночас, цікава. Сюжет лінійний і, водночас, трохи химерний. Задум традиційний, але книжка ще й створює власну міфологію – туконів. А ще ця історія, створена для найменших, перебуває на межі мистецької книжки та книжечки-засиналки для забембаних батьків. Поєднуючи непоєднуване, Оксана Була створює шедевр місцевого значення.»

Про що ж ця книжка-картинка?Усіма важливими справами в лісі порядкують дивовижні туконі. Ось і зараз вони готуються відвідати звірів, які взимку лягають спати. Туконі вкладають їх у ліжечка і дбають, щоб нікому нічого не бракувало.Але є звірі, які взимку не сплять. Зубр звик блукати у снігах в пошуках їжі. Він навіть не підозрював, що можна спокійно собі дрімати в барлозі, коли надворі мороз. Допоки одного дня не зустрів ведмедя, який саме готувався заснути… Що вийшло з цієї зустрічі, а також про вміння слухати себе й інших, розповідає ця тепла й зворушлива історія про зубра – перша книжка серії оповідок про мешканців лісу.

Коронація слова



«Коронація слова» — міжнародний літературний конкурс романів, п’єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей. 
Метою конкурсу є підтримка новітньої української культури, пошук нових імен, видання найкращих романів книжками, стимулювання й підтримка сучасного літературного процесу кіно й театру, і як наслідок — наповнення українського ринку повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно й театру — якісними українськими фільмами й п’єсами.
Конкурс заснований в 1999 році як спільний проект компанії «Монделіс Україна» (до 2014 року ПАТ «Крафт Фудз Україна») з телеканалом «1+1» як конкурс романів та кіносценаріїв. Нині генеральним інформаційним партнером конкурсу виступає телеканал «Інтер». З 2005 року конкурс приймає також п’єси, а з 2008-го — пісенну лірику про кохання.
Переможців конкурсу виділяють у наступних номінаціях:
РОМАНИ
ПІСЕННА ПОЕЗІЯ
КІНОСЦЕНАРІЇ
П’ЄСИ
ТВОРИ ДЛЯ ДІТЕЙ
ДІЛОВА ЛІТЕРАТУРА «ЕКОНОМІЧНЕ ВІДРОДЖЕННЯ»
КОНКУРС МАЛОЇ ПРОЗИ «ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ …»
КОНКУРС «ЛІТЕРАТУРА СЛОВАМИ КРИМСЬКИХ ТАТАР».

 В кожній номінації визначаються три найкращих твори, також є заохочувальні премії.Грошова премія коливається від 3 до 20 тисяч гривень в залежності від номінації.

Подаватись на «Коронацію слова» можуть усі: як досвідчені письменники так і новачки.На конкурс повинні подаватися тільки оригінальні твори, які раніше не друкувалися, не виконувалися, не фільмувалися, не оприлюднювалися (зокрема через інтернет), та права на які не передані іншим (юридичним або фізичним) особам і не будуть передаватися до оголошення результатів конкурсу на Церемонії нагородження. Найголовніше обмеження в конкурсі — твори повинні бути написані українською мовою. Неофіційні обмеження — твори, які пропагують фашизм, екстремізм, ксенофобію, шовінізм, нетерпимість на релігійному ґрунті, тощо — відхиляються одразу. 

Церемонію нагородження переможців ведуть засновники конкурсу Тетяна і Юрій Логуші-відомі благодійники , президенти Київської Школи Економіки.Свого часу конкурс відкрив для широкого загалу таких відомих сьогодні письменників, як Ірен Роздобудько, Андрій Кокотюха, Василь Шкляр та інші.
 Переможці 2016 року :
Номінація "Романи"
І премія – Тетяна Пахомова "Я, ти і наш мальований і немальований Бог"
ІІ премія – Юлія Кубай "Душа"
ІІІ премія – Сергій Батурин "Шизгара"

Номінація "Прозові твори для дітей"
Кращий прозовий твір для дітей дошкільного віку – Володимир Читай "Любовні історії для дітей"
Кращий прозовий твір для дітей молодшого шкільного віку – Василь Тибель "Медова казка"
Кращий прозовий твір для дітей середнього шкільного віку – Мія Марченко "Золотий король"
Кращий прозовий твір для дітей старшого шкільного віку і юнацтва – Олена Крижановська "Мідне свічадо"

Номінація "Кіносценарії"
ІІ премія – Михайло Шворак "Бурхливі води"
ІІІ премія – Микола Терещенко "Фелікс"

Кіносценарії для дітей
Кращий кіносценарій для дітей – Олександр Есаулов "Неповнолітні детективи"
Кращий анімаційний сценарій для дітей – Лана Ра "Камелія"

Номінація "П’єси"
І премія – Оксана Драчковська "Різдво"
ІІ премія – Володимир Купянський "Під знаком Пуй"
ІІІ премія – Олег Миколайчук "Діди Хрещатої долини"

П’єси для дітей
Краща п`єса для дітей старшого шкільного віку – Анастасія Нікуліна "Завірюха"
Краща п`єса для дітей молодшого шкільного віку – Ольга Байбак "Червона Шапочка. Історія триває"

Номінація "Пісенна лірика"
І премія – Оксана Самара "Невидиме"
ІІ премія – Дарина Гладун "ЗахисТи"
ІІІ премія – Ірина Шушняк-Федоришин "Годинник долі"

Пісенна лірика для дітей
Кращий пісенний твір для дітей дошкільного віку – Людмила Живолуп "День народження кульбаби"
Кращий пісенний твір для дітей молодшого шкільного віку – Сергій Сірий "Бім і Кеті"
Кращий пісенний твір для дітей середнього шкільного віку – Володимир Даник "А мій тато-герой!"

Віршовані твори для дітей
Кращий віршований твір для дітей дошкільного віку – Людмила Живолуп "Це вдягаєм на голівку"
Кращий віршований твір для дітей молодшого шкільного віку – Любов Мащенко "Урок"
Кращий віршований твір для дітей середнього шкільного віку – Олександр Зубченко "Гриць і Змієва гора"





 

Премія імені Астрід Ліндгрен


Існує одна нагорода для дитячих письменників, що носить ім'я «мами» Карлсона і Калле-сищика, Пеппі Довгапанчоха. Звичайно, ми говоримо про Астрід Ліндгрен. Кращою пам'яттю про письменника є його книги, але Уряд Швеції відразу після смерті Ліндгрен вирішив заснувати і літературну премію імені великої казкарки. «Я сподіваюся, що Премія буде виконувати подвійну роль - служити нам нагадуванням про Астрід і справі її життя, а також буде сприяти популяризації якісної дитячої літератури і сприяти її розвитку», - заявив Прем'єр-міністр Швеції Йоран Перссон.
Разом з тим, мета премії- посилити інтерес до дитячої літератури у світі та зробити її більш доступною для дітей. На сьогодні Премія ім. Астрід Ліндгрен вважається найбільшою нагородою в царині дитячої літератури й складає 5 мільйонів шведських крон. (приблизно 500 тисяч євро). За традицією, церемонія оголошення імені лауреата проходить в кінці березня в містечку Віммербю - батьківщині Астрід Ліндгрен. Церемонія вручення премії  проходить в травні в Стокгольмі. Журі складається з 12 осіб, що призначаються на чотири роки шведським Національною радою з питань культури. У їх числі – письменники, літературознавці, художники, критики, бібліотекарі. Сім’ю Ліндгрен представляє її правнук Юхан Пальмберг.


   Автори отримують нагороди не за окремі праці, а за весь результат своєї творчості. Премію присуджують не тільки письменникам. Ілюстратори і оповідачі також включаються в число номінантів. Крім того премії можуть бути удостоєні люди і організації, які своєю діяльністю підвищують інтерес до читання серед дітей і підлітків. При тому, що премія присуджується щорічно, в один рік може бути один або відразу декілька лауреатів, незалежно від їх національної приналежності, місця проживання, мови їх творів. Висока нагорода і її грошовий додаток може бути розподілений відразу між кількома авторами. Премія не вручається посмертно. Претенденти на премію не можуть номінувати самі себе.

5 квітня 2016 року журі Міжнародної премії пам'яті Астрід Ліндгрен на прес-конференції в Королівській бібліотеці Стокгольма оголосило лауреата премії.
За внесок у розвиток дитячої і юнацької літератури лауреатом стала американсько-британська письменниця Мег Розофф.«Молодіжні Романи Мег Розофф звертаються і до почуття, і до розуму. У своїй блискучій прозі вона говорить про пошуки сенсу і ідентичності в химерному і дивному світі. Її сміливі, повні гумору історії справді унікальні. Ні читача, якого вони залишили б байдужим. Жодна з її гумористичних і повних мужності книг не схожа на іншу », - йдеться в заяві журі премії Астрід Ліндгрен.


Мег Розофф народилася у 1956 році в Бостоні, з 1989 року живе і працює у Великобританії. Автор семи романів, найбільш відомими з яких стали «Як я тепер живу» (2004) і «Про всяк випадок» (2006). Остання книга Розофф «Там немає собаки» була опублікована у Великобританії в 2011 році. За книгою «Як я тепер живу» в 2013 році був знятий фільм «Як я тепер люблю» з Сірша Ронан в головній ролі. На українську та російську мову романи Мег Розофф поки що не перекладалися.

Це цікаво:
*Премія присуджується з 2003 року, проте в перший рік її існування не складався список номінантів, просто тому що ще не була організована система національних представників, які мають право висувати своїх кандидатів. Таким чином у 2003 році члени журі присудили премію за своїм вибором.

Японські замальовки "Ліхтарик на щастя"


Наша країна намагається встановити дружні стосунки з усіма країнами світу. у 2016 році Президент України Петро Порошенко відправився з офіційним візитом на територію Японської держави на офіційну зістріч. Саме на зустрічі президент України із задоволенням сповістив уряд Японії про те, що наступний 2017 рік в Україні буде оголошено роком Японії.
Бібліотекарі та читачі Центральної дитячої бібліотеки з радістю приєдналися до цієї чудової  ідеї. А особливо вона прийшлася до душі хлопчикам та дівчаткам з гуртку "Веселі ідейки". Ці творчі непосиди настільки загорілися бажанням створити щось у японському стилі, що насамперед передивилися майже всі книги в бібліотеці, де розповідається про японську техніку рукоділля.«Країна висхідного сонця» зуміла зберегти традиції і цінності своєї власної неповторної культури. Японське рукоділля заслуговує на почесне місце серед низки культурних цінностей та вражає своїми особливостями. Гуртківці дізналися про існування таких технік, як вишивання шовком, канзаші,темарі, бунка, сашико. А найбільш досконало читачі вирішили познайомитись з технікою виготовлння японських ліхтариків. З великої кількості відеоуроків та майстеркласів гуртківці обрали найоптимальніший спосіб виготовлення завітного ліхтарика- за допомогою паперу, ножиць, клею, ниток та клаптиків тканини. Вважається, що  у людини, яка виготовила та запустила у небо чи у воду ліхтарик, збудуться всі мрії. А про що мріяють читачі Центральної дитячої бібліотеки, ви зможете дізнатись, якщо відвідаєте виставку творчих поробок "Ліхтарик на щастя" у відділі мистецтв.





Літературно-мистецька премія імені Олени Пчілки


Літературну премію імені Олени Пчілки заснувало 1991 року видавництво «Веселка». Премією нагороджують авторів, художників, меценатів за книжки, що побачили світ у видавництві «Веселка». На нагороду можуть претендувати українські книжки для дітей, які сприяють національному відродженню та вихованню в дітей любові до України. Ідеться не тільки про оригінальні твори, але й про антології та енциклопедії, головне – зміст видання, принцип добору й подання матеріалу, стилістика автора чи авторів. 
Обов`язкові умови:
*У конкурсі беруть участь лише ті видання, що вийшли протягом попереднього календарного року й не були відзначені іншими літературними преміями.
 *Видання на здобуття літературної премії імені Олени Пчілки висувають творчі спілки й товариства, педагогічні колективи, громадські організації, бібліотеки, редакції газет і журналів, творчі об’єднання видавництва «Веселка».
*Вік авторів не має значення.
 Лауреатам вручають диплом, медаль і грошову винагороду, розмір якої встановлюється щорічно. 
У 2012 році співзасновниками Літературно- мистецької премії імені Олени Пчілки стали Гадяцька районна державна адміністрація, Гадяцька районна та міська ради. Співзасновниками затверджено склад журі літературно- мистецької премії імені Олени Пчілки у 2016 році  та встановлено розмір грошової премії в сумі 50 тисяч гривень.

У різні роки лауреатами премії Олени Пчілки ставали письменники Євген Сверстюк, Михайло Слабошпицький, Дмитро Білоус, Богдан Чайковський, художниця Вікторія Ковальчук та інші.


24 червня напередодні дня народження Олени Пчілки відбулося щорічне вручення літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки за 2016 рік
В урочистій атмосфері відзнаки й дипломи лауреатів премії отримали:
-Галина Кирпа – письменник, перекладач (м. Київ);
-Володимир Костюк – актор і режисер кіностудії ім. Довженка, краєзнавець, член Спілки письменників України (м. Київ);
-Марія Пономаренко – лауреат Державної премії ім. Лесі Українки, премії ім. Н. Забіли, обласної премії «Дідусева казка», автор 150 книжок, виданих у різних видавництвах (м. Житомир);

-Василь Степаненко – письменник, поет, викладач із грецької мови, член Спілки письменників України (м. Київ);
-Василь Яременко – письменник, член Спілки письменників України, почесний професор Київського університету ім. Б. Грінченка (м. Київ).

Привітав переможців 2016 року та вручив грошову винагороду Бондаренко Олексій Олександрович – директор Національного видавництва дитячої літератури «Веселка»

Міжнародна дитяча літературна премія ім. В.П.Крапівіна


Владислав Петрович Крапівін вніс величезний внесок у виховання кількох поколінь дітей . Автор кількох сотень книг, перекладених на десятки мов, прекрасний педагог, продовжує активну діяльність по формуванню високої моральності і духовності серед читачів. Міжнародна дитяча літературна премія імені В.П.Крапівіна оголошується в знак поваги до його творчості і для стимулювання літературної діяльності в руслі закладених ним традицій. Премія проводиться за підтримки Міністерства культури Свердловської області.

Ініціаторами премії виступила в 2006 році Асоціація письменників Уралу. У 2009 році Міжнародна літературна премія ім.В.П.Крапівіна припинила своє існування.
У 2010 році Співдружність дитячих письменників оголосило нову - Міжнародну дитячу літературну премію ім.В.П.Крапівна, намагаючись зберегти традиції, пов'язані з ім'ям письменника - день вручення премії в день народження Крапівіна - 14 жовтня. Премія
присуджується раз на рік російському або закордонному автору.Разом з Премією  лауреат отримує медаль, ескіз якої намалював сам Владислав Петрович.

Умови конкурсу на здобуття Премії:
*приймаються тексти творів для дітей і підлітків, написаних російською мовою, об'ємом не менше 1,5 авторських аркушів (60 тис знаків).

* Збірка оповідань або казок розглядається як єдиний твір.
*Книга не повинна бути видана раніше, ніж за два роки до дати оголошення конкурсу.
Літературна  рада премії формує список фіналістів (шорт-лист) з творів, що потрапили у фінал, рішенням журі під головуванням В.П.Крапівіна визначається переможець. Лауреат Премії нагороджується також грошовою премією.
Журі залишає за собою право збільшити кількість премій; призначати спеціальні призи та номінації, заохочувати авторів, що увійшли до шорт-ліст творів.

 До довгого списку у 2016 році потрапила і українка: Крижановська Олена з книгою  «На грани города и леса».


Дипломантами премии у 2016 році стали:
Олена Алексіна( Кіпр, м. Лімассол) «Двор(ц)овые интриги в Южном Бутово
Марта Славіна
«Поэтка»
Катерина Соболь «Дарители. 1. Дар огня»
Приз дитячого журі 

отримали Катерина і Павло Каретникові «Город Семи Ветров»

Лауреатами премії названі:
Влада Харебова
(Латвія, м. Цесис) «Страница один»
 Ася Кравченко «Вселенная, какие планы?»
 Анна Нікольська (Великобританія, м. Ньюкасл) «Я колбасника убил»
 Христина Стрельникова«Тётя Шляпа. Охота на Тамаранду»

Лауреатом у спеціальній номінації «Вибір Командора» став Петро Власов

«Драуген. История "звездного" мальчика»

Премія Крапівіна та Україна
У різні роки лауретатами ставали

2006 рік-Валентина Фролова (Севастополь) історична повість «Ветры Босфора»,що оспівує патріотизм та мужність.

2008 рік-Вадим Хапаєв, Юрій Вікторов (Севастополь) літературний сценарій документально-художнього фильму «Севастополь. Испытание войной»

2010 рік-Юрій Лигун (Дніпр)збірка оповідань «Карасёнки-поросёнки».

2013 рік- Варя Єналь ( Севастополь) книга «Мы можем жить среди людей».

Це цікаво:
Нагороджує лауреатів Владислав Крапівін.
2014 року одним з нововведень стало те, що діти змогли вибрати свого власного переможця, незалежно від думки дорослого журі.