середа, 13 грудня 2017 р.

Артефакти минулого століття


В кінці року, що минає, прийнято згадувати усе, що в ньому було- позитивне та не  зовсім. А якщо піти ще далі та згадати, що було у минулому столітті? Цікаво? Тоді виставка "Артефакти минулого століття" допоможе вам відкрити багато таємниць ХХ століття. Мабуть, було таке, що, читаючи книгу чи дивлячись фільм, ви натрапляли на дивні речі -діафільми, транзистори... Зараз ці речі на становлять для нас ніякої цінності, але, повірте, колись вони були чиїмось скарбом. Можливо, ваш дідусь  сидів колись перед таким ламповим телевізором та пив чай з гранованого стакану. А, можливо, саме такий годинник стояв на столику біля ліжка вашої бабусі, коли вона була у вашому віці. А коли бабуся та дідусь йшли до магазину, їхні покупки рахували не за допомогою касового апарату, а на магазинних рахунках.
В Центральнії дитячій бібліотеці по крихтам зібрали цей дивний світ артефактів з минулого століття, щоб представити його своїм читачам.

вівторок, 12 грудня 2017 р.

Новорічний майстер-клас




Чи знаєте ви, для чого умільці шиють новорічний чобіток перед святами?
Ідея прикрашати будинок текстильними чобітками до Нового року прийшла до нас з Заходу. Існує навіть давня легенда... Давним-давно Святий Миколай  обдаровував людей сюрпризами та подарунками, але в таємниці від них, непомітно. Одного разу він дізнався, що на околиці його міста живуть три сестри, які настільки бідні і нещасні, що ось-ось і змушені будуть віддати найостанніше, тільки щоб вижити. Щоб такого не сталося, під покровом ночі Святий Миколай кинув в їхній будиночок через димохід три золоті зливки. А щоб вони не потрапили прямо в вогонь, довелося покласти дари в чобітки, які сушилися біля печі.

Цю історію всі полюбили, з тих пір і пішов звичай - на Різдво і Новий рік вішати шкарпетки або чобітки до грубки, щоб Святий Миколай не забув жодного, хто живе на планеті і привіз довгоочікуваний подарунок. У будинках, де немає каміна, новорічні чобітки ховають під ялинку.
Наші читачі з арт-майстерні "Веселі ідейки" готують сані влітку, тому заздалегідь вирішили змайструвати новорічні чобітки. Роздрукувавши викройки та вибравши  найгарніші тканини, хлопці та дівчатка "озброїлись" голками та нитками. Трохи фантазії, багато книжок з рукоділля та бажання творити - і ви маєте чудовий новорічний чобіток. А які подарунки в нього покладе Дід Мороз, ми дізнаємось через  19 днів...





понеділок, 11 грудня 2017 р.

"Сніжні" книжки для безсніжної зими


Ось і настав перший місяць зими. Але, почекайте, а де ж сніг? Напевно, він десь заблукав і ніяк не може до нас дістатись... 
Ви знаєте, чому сніг білий? Він складається з повітря, а світло, що падає на «маленькі пластівці» — сніжинки, розсіюється у всілякі сторони. Ці ж «пластівці» опадають до нас з неба з малесенькою швидкістю — менше 1 км / год.
На земній кулі не існує двох однакових сніжинок. А ось рівну форму таки змогли знайти. Сталося це в далекому 1611, першовідкривач цього «дива» був Йоганн Кеплер. Правда, більш таких «видінь» більше не зафіксовано....
Розміри звичайної сніжинки досягають 5 мм. Але от у США була виявлена ​​»більш велика» — 38 см. Даних про те, що така велика сніжинка потрапила в книгу рекордів Гіннеса немає. Але більше про такі величезні сніжинки ніхто навіть не згадує.
Ви знаєте чому сніг скрипить взимку? Особливо в лютий мороз? Сніжинки ламаються і труться між собою. Ось таким дивовижним способом і досягається ефект «скрипу».
Ви думаєте, що сніг може бути тільки білосніжного кольору? А ось і ні. Чорний, зелений, оранжевий — ось така колірна гамма «вляглася» по вулицях США (1955р) та Швейцарії (1969р)....


Ось скільки нового ми дізналися про сніг, а щоб не так сильно сумувати за цим білим дивом, пропонуємо прочитати "сніжні" книжки, тим паче, що вони ну дуууууже цікаві.
«Хто зробить сніг» Мар’яна Прохасько й Тарас Прохасько
Ця книжка унікальна, з якого боку не поглянь. Перша дитяча книжка Тараса Прохаська та перший досвід Мар’яни Прохасько у ролі ілюстратора. Тепла казка по родину кротів та їх тринадцять кротенят, про дружбу та взаємодопомогу, про турботу та домашній затишок, а також про те, хто насправді робить сніг…
У книзі розповідається про пригоди маленьких кротенят та їхніх друзів, які зростають у казковому лісі. У родині кротів: тата-журналіста та мами-домогосподарки навесні народжуються близнюки-кротенята, яких називають Муравкою та Повзиком. Адже у родині існує традиція називати своїх діток іменами, які відповідають якостям, що проявляються у перші години їхнього життя. Цікаві та непосидючі малята-кротенята починають свою захопливу подорож у дитинство, яке проходить в забавах та іграх. І кожна пора року сприяє гарному часопроведенню.

"День Сніговика" Дзвінка Матіяш
У Медовому місті живе Ірма, яка дуже хоче стати математиком і вчитися в Особливій математичній школі у Великому місті. Але вона не знає, що там править жорстокий диктатор, який нищить усі дерева, забороняє людям тримати домашніх тварин, бачити сни і — що найгірше — любити сніг, бо за давнім пророцтвом саме це може знищити владу тирана.
Ірма володіє особливим даром, а виявити його може «перевірка снігом», яку одного дня проводять в Ірминому місті. І тепер на дівчину чекають випробування, які можна подолати тільки з допомогою друзів та свого особливого дару. Можливо, одного дня на головній площі Великого міста таки виросте Сніговик?Це не просто казка, це- антастична повість-алегорія для підлітків. Це алюзії на події січня-лютого 2014 в Україні. Сніг – символ боротьби із сірістю та злом, котре поволі захопило Велике Місто. Сніговик, зліплений людьми зі снігу – монумент перемоги добра над диктатором цього міста.

четвер, 30 листопада 2017 р.

"Люблю детей,-пишу для них!" (встреча с поэтессой Любовью Алейниковой)


"Люблю детей,-пишу для них!" Несомненно, такие чудесные слова могут принадлежать поистине талантливому и светлому душой человеку. Маленьким читателям Центральной детской библиотеки посчастливилось познакомиться с таким человеком- поэтессой Любовью Викторовной Алейниковой. Любовь Викторовна- автор более 

шестисот стихов, номинирована на премию «Поэт года 2013», "Поэт года 2014", 2015, 2016, номинант премии "Наследие 2015", 2016г. 2017г. , номинант премии "Русь моя 2017". Стихи поэтессы легли в основу песен и музыкальных клипов (видео-песенка "Кукла Таня" в исполнении Арины Рышкевич; песенка про белочку в исполнении Ирины Кондратьевой на музыку Анны Олейниковой; песня "Мамин хвостик", композитор- Светлана Прохорова.
)
В предпоследний день осени актовый зал библиотеки наполнился взволнованными детскими голосами, ведь им предстоит встреча с настоящим писателем! Как волнительна была для детей эта встреча- увидеть автора стихов, которые совсем недавно они читали в классе, слышали по телевизору и с удовольствием учили наизусть. Но оказалось, что волноваться совсем ни к чему, ведь Любовь Викторовна с первого взгляда очаровала и расположила к себе своих  маленьких читателей. Мальчики и девочки с удовольствием и совершенно без стеснения сделали подарок знаменитой гостье- прочитали наизусть её  прекрасные стихи на осеннюю тематику.
Сегодняшняя встреча не зря началась именно с этих стихов, ведь Любовь Викторовна пришла к ребятам не просто в гости, а для того, чтобы презентовать свой новый сборник осенних стихов "За окошком осень". Автор рассказала ребятам, с чего началось ее творчество, откуда она берет вдохновение и за что она так любит осень.
А для того, чтобы маленькие читатели прониклись красотой этого прекрасного времени года и настроились на правильную тематику, библиотекари подготовили для них мини-путешествие в осеннюю сказку. К ребятам на минутку заглянула Баба Яга, чтобы вместе с ними узнать, отчего желтеют и опадают с деревьев листья. Ну, а после неожиданной гостьи пришла долгожданная Осень, чтобы загадать мальчикам и девочкам загадки на осеннюю тематику и дать особое задание- нарисовать самые красивые осенние рисунки для поэтессы Любови Викторовны Алейниковой.
Вдохновленные прекрасной встречей, ребята выплеснули все свои эмоции на бумаге, а помогла им в этом Осень, прекрасная музыкальная подборка и, конечно, стихи Любови Алейниковой. Малыши от всего сердца дарили поэтессе свои рисунки, в которые вложили все свое детское воображение и непосредственность. А Любовь Викторовна в ответ приготовила для ребят особый подарок- каждый маленький гость встречи получил новый сборник "За окошком осень". Каждый сборник Любовь Викторовна подписала теплыми пожеланиями детям. 
"Стихи очень полезны для детей. Они помогают ребёнку видеть красоту окружающего мира, изучать его и каждый раз, делать новые открытия, развивают воображение, словарный запас и мышление. Стихи для детей это возможность прекрасно провести время с детьми за их чтением, а ведь всего-то нужно уделить этому немного внимания!"отметила Любовь Викторовна.
К сожалению, эта теплая и долгожданная встреча подошла к концу, но вдохновение от нее, наслаждение от мелодичности стихов и поклонение несомненному таланту автора не проходят никогда.

"СЧАСТЛИВОГО ДЕТСТВА.ОТ АВТОРА"- так подписала свой сборник Любовь Викторовна Алейникова. Не остаётся сомнений- детство счастливым делают книги- яркие, интересные и увлекательные.










 




вівторок, 28 листопада 2017 р.

Літературний бенефіс "Витівники і фантазери Миколи Носова"



У передмові одної з книг Микола Носов написав коментар: «Перед тим, як читати ці розповіді і повісті, подумайте про своїх близьких! Адже це саме їм доведеться туго, коли ви вирішите спорудити інкубатор або розвести бджіл, або, на худий кінець, дати собаці кілька уроків математики. А в тому, що ви обов'язково захочете все це зробити, ніхто й не сумнівається."
 Микола Носов так ярко вміє розповідати про всякі різні витівки своїх героїв, що просто неможливо встояти перед спокусою зробити все це самому! І читачі Центральної дитячої бібліотеки зовсім не виняток. 
Саме такі допитливі бешкетники зібрались на чергове засідання літературного кафе "Читайки" на літературний бенефіс "Витівники і фантазери Миколи Носова".
Читачі познайомились з життям та творчістю Миколи Носова  та дізнались, що у звичайному житті Носов був дуже мовчазною і замкнутою людиною, яку називали «похмурим буркотуном», але книги він писав виключно веселі. Дві з його книг легли в основу мультимедійної вікторини "Витівники і фантазери". Хлопчики та дівчатка поділились на дві команди та билися за кращого знавця творчості Миколи Носова. Читачі складали слова у конкурсі "Буквоміксер", вгадували фрагменти відео з фільму за книгою Носова у конкурсі "Стоп-кадр" та наввипередки вигадували небилиці. 
А у кінці зустрічі наші витівники та фантазери отримали солодкі цукерки за свої знання та тягу до пригод.





понеділок, 27 листопада 2017 р.

Сторінки альбому японського мистецтва "Гілка сакури"



Ось майже і добігає кінця 2017 рік- Рік Японії в Україні. А це означає, що потрібно останній місяць цого року провести дуже плідно- дізнатися про Японію якомога більше. Відділ мистецтв Центральної дитячої бібліотеки разом з допитливими читачами гортав сторінки альбому японського мистецтва "Гілка сакури".  Хлопці та дівчатка із задоволенням та захопленням переглядали відеоматеріали та грали у мультимедійні вікторини. Читачі почерпнули для себе багато нових знань, наприклад:
*Японія – остання країна в світі, що формально зберегла титул Імперії. Японська імператорська династія ніколи не переривалася. Правлячий сьогодні імператор Акіхіто прямий нащадок першого імператора Дзімму, який заснував Японію в 711 році до нашої ери.
*У Японії присутні чотири основні системи писемності: катакана, ромадзі, кандзі і хірагана.
*Більшість японських ієрогліфів складаються з 2-4 складів, але є дивовижні виключення. Наприклад є ієрогліф, який читається як "ханэтокаватогаханареруото", це тринадцять складів! Описує звук, видаваний при відділенні плоті від кістки.
*Японія є батьківщиною різних видів бойових мистецтв, таких як карате, дзюдо, сумо, ніндзюцу, Кендо, Дзю-дзюцу, айкідо та інших.
*Стародавні воїни Японії були відомі як самураї. Вони були дуже досвідчені у бою, їх головною зброєю була катана - гострий меч з невеликим вигином.
*Японська поезія хайку є найкоротшою в світі, що складається тільки з трьох ліній.
*Японська мова складається з декількох рівнів ввічливості: розмовний, шанобливий, ввічливий і дуже ввічливий. Жінки практично завжди говорять на шанобливій формі мови, чоловіки на розмовній.


А під кінець зустрічі на читачі чекав сюрприз- майстер- клас з виготовлення фурошики(буквально перекладається як «банний килимок» і являє собою квадратний шматок тканини, який використовувався для загортання і перенесення предметів будь-яких форм і розмірів.) Отже, фурошика- це спеціальна японська техніка загортання подарунків. Погодьтесь, подарунок, обгорнутий в красивий матеріал- дуже оригінальний та незвичайний.





Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...