«Казка – не казка, а батькам підказка»

 

Сьогодні, 25 січня, святкує свій 70-річний ювілей  письменниця, авторка книжок для дорослих і дітей, редакторка, перекладачка Оксана Думанська.

Вона стала відомою завдяки книжкам «Графиня з Куткора», «Спосіб існування білкових тіл» (у перевиданні – «Школярка з передмістя»), «Оповідки з жіночої торебки», «Романи на одну ніч», «Хроніки пригод Гєня Муркоцького», «Дитя епохи» та інші. Оксана Думанська також є авторкою психотерапевтичних оповідок серії «Казка - не казка, а батькам підказка».

Вона переконана: "Дітей треба любити в міру… Якщо любити, то не до фанатизму. Якщо карати, то не до істерики", — адже є щасливою мамою, порадницею і подругою трьох дорослих вже дітей, бабусею чотирьох прекрасних онуків.

На честь ювілею письменниці читайликів Центральної дитячої бібліотеки знайомили з книжками «Бабусина муштра» і «Зубчик для феї». А якщо ви ще не прочитали книжки Оксани Думанської, приходьте до нас! Чекаємо з нетерпінням!


Наші вітання, пані Оксано!

 

 

«Історії нескоренних»

Історія перша

«Ми не повинні були вижити»

(Герой України Ігор Гордійчук)

Професійний військовий, справжній побратим, чесна та порядна людина, патріот рідної України. Всі ці слова про нього – Ігоря Гордійчука. І це не просто слова.

Під час АТО він брав участь у багатьох військових операціях, боях за Іловайськ і Савур-могилу, очолював загін спецназу.

Саме оборона Савур-могили стала найтрагічнішою сторінкою в житті цієї героїчної людини. Гордійчук разом зі своїми побратимами, перебуваючи у повній ізоляції, 12 діб обороняли цей стратегічний рубіж. Всі трималися до останнього, але сили були нерівні.

 

Командир віддає наказ про відступ. Потім вихід з оточення, прорив, мінометний вогонь, і … полон.

Отримавши тяжкі поранення і залишившись без медичної допомоги, «Сумрак» (це позивний Ігоря Гордійчука) повинен був загинути. Але… Залишався один-єдиний відсоток, що житиме. Ігор Гордійчук вижив!

Потім Київський та Львівський шпиталі, реанімація, кілька операцій. Він не міг рухатись, був частково паралізований. Ігор Гордійчук боровся за життя два місяці та переміг. 21 жовтня 2014 року йому було присвоєно звання Герой України і вручено орден «Золота Зірка». Гордійчук отримав високі державні нагороди у військовому шпиталі.

Ще коли герой проходив лікування та реабілітацію, його було призначено начальником Київського військового ліцею імені Івана Богуна.

24 серпня 2016 року під час параду на Хрещатику з нагоди 25-і річниці Незалежності України Ігорю Гордійчуку були вручені погони генерал-майора.

Низький уклін від українського народу за мужність і відвагу!

Слава Героям!

Увага!

 


Фотоконкурс для книголюбів

Шанувальники книжок та читання, увага!!!

Книгарня «Є» та журнал «Однокласник» оголошують фотоконкурс для книголюбів! Покажіть на фото, як ви любите читати – і отримайте чудові книжкові призи! І навіть якщо ви не дуже любите читати – беріть участь у конкурсі. Переможці отримають ТАКІ книжки, від яких неможливо відірватися!

До 22 квітня включно надішліть фото на скриньку okbethebest@gmail.com. У тексті листа потрібно вказати ім’я, прізвище (або назву організації) та населений пункт.

Ø  Участь у конкурсі можуть брати як окремі особи, так і організації (бібліотеки, школи тощо). Один учасник конкурсу може надіслати тільки одне фото.

Ø  Учасники конкурсу автоматично надають згоду на обробку персональних даних та публікацію
робіт на ресурсах «ОК» та Книгарні «Є».

Ø  Кожен учасник конкурсу має отримати лист-підтвердження.

Ø  Фото будуть опубліковані на Facebook-сторінці журналу «Однокласник» в альбомі
«Фотоконкурс для книголюбів».

Ø  Голосування триватиме від 23 квітня до 10 травня, а вже 12 травня ми оголосимо переможців.

Ø  Переможців у конкурсі буде троє:
1) спеціальну відзнаку від Книгарні «Є» визначить директорка мережі Книгарень «Є» Катерина Миколаївна Федоренко;

2) хто отримає приз «FB» – визначать вподобайками користувачі Facebook;

3) хто отримає приз «ОК» – визначить редакція журналу «Однокласник». Опис призів дивіться за посиланням: https://youtu.be/wktauqpY6XY 

Хай щастить!

Магія пера нашого читача

 

Щорічно у всьому світі 23 січня відзначають День ручного письма  або День почерку. Це свято було засноване, щоб нагадати всім нам про унікальність почерку кожної людини, про необхідність практикуватися в каліграфії.

Ініціатором свята виступила Асоціація виробників пишучих інструментів. Цікаво, що саме 23 січня народився один з американських державних діячів - Джон Хенкок (1737), який першим поставив свій підпис під Декларацією Незалежності США.

Сьогодні важко уявити, що колись люди не вміли писати. Знадобилися тисячоліття  для вдосконалення простих, схожих на дитячі малюнки знаків, та створення писемності.

Бажаєте дізнатися, як написали найпершого листа?  Читайте казку Ред’ярда Кіплінга «Як написали найпершого листа» за посиланням: http://surl.li/jrha та перегляньте мультфільм англійською мовою http://surl.li/jrgy .

Наші любі читайлики з великим заохоченням долучилися до акції «Магія пера нашого читача» та спробували себе писцями-каліграфами, старанно виводячи рядки з віршів українських поетів.

        І ось що з цього вийшло!

«І обнялися береги одного вічного народу»

 

22 січня в Україні відзначається величне національне свято – День Соборності України. Саме в цей день 1919 року над святковою синьо-жовтою Софійською площею лунало величне: «Віднині зливаються в одне ціле віками розділені частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна — в одну Велику Україну». Так було проголошено про Акт возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.

Однак війна не дала реалізувати Акт Злуки. Більшу частину Західної області УНР окупували польські війська, Північну Буковину – румунські, Закарпаття відійшло Чехословаччині.

Не зважаючи на усі перешкоди, ідея соборності продовжувала жити в українських душах, і 22 січня 1990 року мільйони українців, узявшись за руки, вийшли на головні автомобільні магістралі та об’єднались у безперервний живий ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва.

Вперше на державному рівні День Соборності України  почав відзначатись із 1999 року відповідно до Указу Президента, «враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави».

Святкуючи День Соборності України, ми нагадуємо про те, що сила нашої держави - в єдності українських земель!

Важливій події української історії присвячені книжкові виставки «Україна. Соборність. Єдність» та «І обнялися береги одного вічного народу» у Центральній дитячій бібліотеці.





Києво-Печерська Лавра — український Єрусалим

 

Однією з головних перлин, яка так і манить до столиці України, є Києво-Печерська Лавра, заснована монахами Антонієм і Феодосієм 970 років тому назад на схилах Дніпра. Назва лаври «Печерська» походить від слова «печери», бо саме у печерах на її території оселялись перші монахи.

Занесена до Списку історико-культурної спадщини ЮНЕСКО,  Києво-Печерська Лавра відзначена почесним місцем в сімці чудес України. Її сміливо можна назвати «українським Єрусалимом», бо з усього світу в це молитовне місце з'їжджаються мільйони паломників.

Мандруючи Лаврою, варто побачити:

Троїцьку церкву 1108 року – одну із найстаріших на її території;

Святі Ворота, під час проходження під якими, за легендою, вам буде відпущена половина гріхів;

Успенський Собор у стилі бароко, в якому зберігають головні реліквії Лаври;

Велика лаврська дзвіниця заввишки 96 метрів, зведена архітектором Й.Г. Шеделем;

келії соборних старців, де монахи проводили своє життя в молитвах за людей;

лабіринти Ближніх і Дальніх печер, сумарна загальна довжина яких перевищує 500 метрів;

• підземні церкви Різдва Христова, Благовіщення Пресвятої Богородиці та інші.

Пропонуємо вам здійснити віртуальну подорож «Духовна краса української святині» і переглянути два відео за посиланнями: https://cutt.ly/ojSoxzM

https://cutt.ly/TjSoQX1


Дивовижні тварини нашої планети

 

Більшість з нас не уявляє собі все різноманіття тварин, які населяють нашу планету. Але це й не дивно, адже кількість видів, згідно з офіційними даними, становить більш ніж 1,3 мільйонів! До того ж вчені продовжують відкривати нові види.

Матінка-природа не перестає нас дивувати своєю безмежною фантазією. Отож, до вашої уваги  - пізнавальна відео презентація про маловідомих істот.


    А ще пропонуємо перейти за посиланням http://surl.li/jnmh і дізнатися топ-20 найдивовижніших тварин, які знаходяться на межі зникнення.


Холодний сніговик з гарячим серцем

 

18 січня відзначається Міжнародний день сніговика, який придумали в Німеччині, де знайшлася людина, закохана в цих чоловічків зі снігу.

За  однією з легенд, сніговики - це ангели, адже сніг - це дар неба. А якщо сніговик - це ангел, то він може передавати Богу прохання людей. Передавали їх так - ліпили маленького сніговичка зі снігу і тихенько шепотіли йому своє бажання. Вірили, що, як тільки снігова фігурка розтане, бажання відразу буде доставлено на небеса і здійсниться!

Пропонуємо переглянути презентацію книги «Знайомий сніговик» Лесі Ворониної про казкові пригоди маленької дівчинки Олі та сніговичка.

(У відео використані фото-матеріали про Дні сніговика з минулих років.)

Читайлики, ми сумуємо за вами, а поки що
прочитайте оповідання за посиланням: https://cutt.ly/QjI2mFS

На гостини до Антіна Львовича Лотоцького (до 140-річчя від дня народження письменника)


Донедавна ім'я визначного, талановитого і надзвичайно плідного письменника, журналіста, видавця, педагога і громадського діяча Антіна Лотоцького було маловідоме сучасному читачеві.

Народився Антін Лотоцький 13 січня 1881 року в с. Вільховець поблизу Бережан, у сім'ї галицького педагога і письменника Лева Лотоцького. Батько мав безпосередній вплив на розвиток творчих здібностей сина, тому літературний талант Антона виявився дуже рано. Ще під час навчання в Бережанській гімназії, разом із братом Володимиром юнак видавав гумористичний журнал «Небилиці».

Перші його твори побачили світ, коли він був студентом. У 1936 році видавництво «Сині дзвіночки» у Рогатині видало його «Малу граматику української літературної мови». Та справжня слава прийшла до нього після виходу у світ чотирьох томиків «Історії України для дітей».

А. Лотоцький співпрацював із дитячим часописом «Світ дитини», де започаткував курс англійської мови для наймолодших читачів під рубрикою «Всі вчимося англійської мови», а також постійну сторінку «Казки дідуся Тараса», де у казковій формі розповідав біографії популярних письменників та артистів. Опублікував цикл краєзнавчих оповідань «Славко на мандрівках», друкував свої історичні оповідання, якими зачитувались не лише діти, а й дорослі. Свої твори письменник підписував псевдонімами «Вуйко Тонцьо», «Я. Вільшанко», «Тото-Долото», «Лотан», «Само собою не Руданський» та іншими.

Серед найвідоміших творів письменника — «Смертне зілля», «Руслан і Либідь», «Було колись на Україні», «Княжа слава», «Михайло-семиліток».

Переходьте за посиланням http://surl.li/jfwm  та читайте твори письменника.

Психолог.UA

Психолог.UA
блог психолога ЦДБ г. Измаила