Кожна нація, кожен народ мають свої звичаї, обряди, що складалися протягом багатьох століть і висвячені віками. Звичаї розрізняють і об’єднують людей в один народ, одну націю, охороняють від забуття Оберегами від злих сил вважалися в народі рослини, які мали чудодійні властивості.
Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони усюди – на клумбах, у кімнатах у вазонах, на вишитих рушниках. Із них робили цілющі відвари, напої. А якщо сплести квітка до квітки- то вийде віночок. Саме про український віночок сьогодні йшла розмова в Центральній дитячій бібліотеці. Читачі відвідали слайд-розповідь "Барвистий вінок України", де дізналися історію українського віночка,значення квітів та стрічок,вплетених у нього. Дівчатка навіть мали змогу приміряти на себе цю чудову прикрасу, а хлопчики - помилуватися такою красою.
В Україні налічують понад 77 видів вінків: різдвяні, вінок відданості, чернечий, вінок надії, вінок розлуки, вінок кохання...Не менше значення приділяли стрічкам, їх вимірювали по довжині коси і розрізали так, щоб її сховати.Вінок дівчата носили до заміжжя, а на весілля одягали весільний вінок з барвінку, любистку та іншого зілля. Він охороняв наречену і символізував чистоту та цнотливість. Засватана дівчина носила вінок з барвінку, м’яти, шавлії та інших лікарських трав. Вінок кохання плели з 13 років і до заміжжя з ромашки, цвіту яблуні й вишні та з квітучим гроном калини. У час розлуки дівчата дарували коханим вінок відданості з волошок в основі та квітучого любистку. Ті, кому не пощастило в коханні, плели віночки з волошок і польового маку, а ті, кого покинули заради іншої, - вінок розлуки з первоцвіту і вересу. Вінок з білих лілій виплітали на смерть.
Кожна квіточка і стрічка в українському віночку має своє значення, адже вінок — це не тільки краса, а ще й оберіг. В одному вінку могло бути до 12 різних квіток. Кожна квітка чи травинка щось означала: троянда — кохання; біла лілія — символ чистоти і невинності; волошка — простота і скромність; вереск — самостійність; дзвоник польовий — вдячність; лавр — успіх, слава; мальва — краса, холодність; півонія — довголіття; ромашка — мир, ніжність; безсмертник — здоров’я; калина — символ дівочої вроди, символ України.Вінок обов’язково оздоблювали стрічками різних кольорів. Стрічки вимірювали по довжині коси, розрізали нижче коси, щоб її сховати. Найпершою по центру в’язали світло-коричневу — символ землі, пообіч якої жовті — символ сонця; за ними — світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість; голубі й сині — небо і вода, що надають силу і здоров’я. Далі йшли жовтогаряча — символ хліба, фіолетова — мудрість, малинова — душевність і щирість, рожева — достаток. Білу вплітали лише тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом (на лівому — сонце, на правому — місяць). Не вишита стрічка не пов’язувалася, це був символ пам’яті про померлих. Дівчата, що вплітали у віночок мак, підв’язували до нього червону стрічку — символ печалі й магічності.Сирота вплітала в косу та у вінок блакитні стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчину подарунками, хлібом, грошима, бажали їй стати щасливою й багатою. Дівчина ж у вдячність дарувала тим людям стрічку з вінка.
Кожна квіточка і стрічка в українському віночку має своє значення, адже вінок — це не тільки краса, а ще й оберіг. В одному вінку могло бути до 12 різних квіток. Кожна квітка чи травинка щось означала: троянда — кохання; біла лілія — символ чистоти і невинності; волошка — простота і скромність; вереск — самостійність; дзвоник польовий — вдячність; лавр — успіх, слава; мальва — краса, холодність; півонія — довголіття; ромашка — мир, ніжність; безсмертник — здоров’я; калина — символ дівочої вроди, символ України.Вінок обов’язково оздоблювали стрічками різних кольорів. Стрічки вимірювали по довжині коси, розрізали нижче коси, щоб її сховати. Найпершою по центру в’язали світло-коричневу — символ землі, пообіч якої жовті — символ сонця; за ними — світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість; голубі й сині — небо і вода, що надають силу і здоров’я. Далі йшли жовтогаряча — символ хліба, фіолетова — мудрість, малинова — душевність і щирість, рожева — достаток. Білу вплітали лише тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом (на лівому — сонце, на правому — місяць). Не вишита стрічка не пов’язувалася, це був символ пам’яті про померлих. Дівчата, що вплітали у віночок мак, підв’язували до нього червону стрічку — символ печалі й магічності.Сирота вплітала в косу та у вінок блакитні стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчину подарунками, хлібом, грошима, бажали їй стати щасливою й багатою. Дівчина ж у вдячність дарувала тим людям стрічку з вінка.