КНИЖКОВИЙ ДЕЛЬФІНАРІЙ «ДИВОВИЖНІ, РОЗУМНІ, НЕЗБАГНЕННІ»

На нашій планеті існують надзвичайно цікаві створіння, які схожі на риб, бо мають плавники й обтічну форму тіла, але насправді є ссавцями — дихають повітрям через легені та вигодовують своїх дитинчат молоком. Вони належать до ряду китоподібних, а яскравими його представниками є величні кити й товариські дельфіни — унікальні тварини з високим рівнем інтелекту та соціальним способом життя.  На жаль, ці особливості не захищають китоподібних від промислового полювання на них, а також від вилову для потреб дельфінаріїв, океанаріїв та цирків. Тому, щоб привернути увагу громадськості до проблем цих тварин, кожного року 23 липня відзначається Всесвітній день китів і дельфінів.  

Китоподібні є вразливими тваринами і знаходяться під загрозою зникнення, в основному, через активне полювання на них у минулому. Сьогодні 6 з 13 видів великих китоподібних загрожує цілковита загибель.

Хоча полювати на китів дозволено лише корінному населенню деяких регіонів, для яких м’ясо китів є традиційною їжею, все ж таки невтішна статистика свідчить: щороку гинуть щонайменше 300 тисяч китів і дельфінів.  Стається це через забруднення води нафтою та іншими хімічними речовинами, пластикове засмічення Світового океану, риболовні сіті, зменшення ареалів внаслідок людської діяльності.

Кожному з нас під силу відмовитися від пластику, не засмічувати довкілля, обирати екологічні мийні засоби,   переходити на розумне споживання, тобто робити важливі кроки на шляху очищення морів та збільшення кількості китоподібних в цих морях.

День, присвячений китам і дельфінам — чудовий привід, щоб прийти до бібліотеки по книжки, в яких вони є героями, або  всією родиною переглянути фільм про цих неймовірних істот.

КУМЕДНІ ВУХАСТИКИ

Як ми використовуємо нитки? Ними можна шити, вишивати, в'язати, плести. Після такого рукоділля завжди остаються залишки – помаранчеві, білі, червоні… В умілих руках й вони стануть оригінальними поробками.

Щотижневий майстер-клас у відділі мистецтв Центральної дитячої бібліотеки, який цього четверга мав назву «Кумедні вухастики», навчав наших маленьких користувачів техніці нитяної аплікації.

«Вухастики» вийшли на диво – такі милесенькі, такі приємні на дотик! Дивиться, які об’ємні картини створили вмілі рученята!

ЖИТТЯ ЗАРАДИ ДІТЕЙ

(до 145-річчя від дня народження  Януша Корчака)

У 30-ті роки минулого століття Януша Корчака знали майже всі варшав’яни. Він був директором двох столичних притулків для дітей, чудовим педагогом, автором унікальної нової системи виховання, талановитим письменником, просто відомим і дуже шанованим чоловіком, який з довірою і повагою ставився до кожної дитини. Про себе він писав, що є «лікарем за освітою, педагогом волею випадку, письменником за покликанням і психологом із необхідності».

Корчак створив у «Домі сиріт» своєрідну дитячу республіку зі своєю конституцією та кодексом товариського суду. Діти мали власні органи самоврядування, завдяки яким могли відкрито висловлювати свої думки та долучатись до організації життя в сиротинці.

Єврей за походженням, «пан Доктор» дуже любив Польщу та вважав себе повноправним громадянином цієї країни. У 1935 році різко посилилися антисемітські настрої, Корчаку заборонили виступи на радіо, читання лекції в університеті. Ідея разом з дітьми переїхати в Палестину була невдалою  - мовні та культурні бар’єри були занадто великі. Корчак повертається до Польщі і залишається зі своїми вихованцями до кінця… До 5 серпня 1942 року… Саме в цей день весь персонал Дома сиріт з маленькими вихованцями було відправлено в табір смерті Треблінка, де 7 серпня 1942 року всі вони загинули в газовій камері.

Факти із життя Януша Корчака

1 .            Януш Корчак – це псевдонім. Справжнє ім’я видатного педагога – Ерш Генрик Ґольдшмідт.

2.          Під час Першої світової війни служив військовим лікарем на Галицькому фронті.

3.            Його професійна діяльність пов’язана з українськими містами Київ та Тернопіль.

4.          Саме у  Києві написав свою кращу, всесвітньо відому книгу «Як любити дитину».

5.            Понад 30 років був керівником варшавського «Будинку сиріт» для єврейських дітей.

6.          У 1942 році у таборі смерті разом зі своїми вихованцями пішов у газову камеру, відкинувши всі пропозиції про порятунок особистого життя.

7.           Написав художні книжки для дітей: «Пригоди короля Мацюся», «Коли я знову стану маленьким», «Кайтусь-чарівник», «Маленький бізнесмен». Загалом написав більше 20 книг про виховання дітей, художні твори і п’єси.

8.          На єврейському кладовищі у Варшаві встановлено кенотаф – символічну могилу Корчака.

9.          1978 був оголошений ЮНЕСКО роком Корчака.

10.     В Єрусалимі у меморіальному музейному комплексі «Яд ва-Шем» у 1978 році було встановлено монумент «Януш Корчак та його діти».

11.       У тому ж 1978 році польською секцією Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури було засновано міжнародну літературну премію його імені. До  2000 року вручалася раз на два роки письменникові дитячих книг або книг про дітей.

12.      Будинок сиріт у Варшаві функціонує досі. 

                         

НАУКА + МИСТЕЦТВО + СПОРТ = ???

(20 липня – Міжнародний день шахів) 

Упродовж багатьох століть у різних країнах люди грають у цю гру. Спочатку вона була приємним дозвіллям. Але згодом з’ясувалося, що шахи є також потужним тренажером для розуму: вони розвивають пам’ять, увагу, логічне мислення, кмітливість.

Інтерес до гри значно виріс у минулому сторіччі, коли почали проводити матчі на першість світу з шахів. Відтоді в різних країнах світу щорічно проводиться велика кількість шахових змагань.

Статистика стверджує, що 70% людей у світі хоч раз у житті грали в шахи, а для 650 мільйонів це постійне захоплення. Така популярна гра не могла залишитися без визнання на найвищому рівні, тому 20 липня світ щороку відзначає Міжнародний день шахів. Збігається з цією датою і національний День шахів в Україні.

Сьогодні  твої однолітки в Іспанії, Китаї, Німеччині, США, Туреччині та інших країнах вивчають тонкощі шахової гри у школах як окремий предмет.

Існує чимало версій щодо винахідника шахів. Їх «авторами» в різні часи називали Одіссея, Гіппократа та Аристотеля. Але зрозуміло, що шахи не є винаходом однієї людини.

Безпосередньою попередницею шахів вважають індійську гру чатуранг. Для неї потрібно було чотири гравці, у кожного з яких на його кутку шахівниці були король, слон, тура, кінь та чотири пішаки. Перед кожним ходом кидали гральну кульку — число, що випадало на ній, визначало ходи, тому результат гри часто залежав від жеребу.

Шахи в питання та відповідях

Чому шахові фігури не схожі на справжніх коней, королів та офіцерів?

До того, як шахи потрапили до Європи, вони пройшли через країни, де релігією є іслам. Ця віра забороняє створювати реалістичні фігури людей та тварин, тому шахові фігури набули спрощеного вигляду.

Скільки в теорії існує варіантів шахових партій?

Неймовірно, але вважається, що кількість можливих варіантів шахових партій навіть більша, ніж кількість електронів у нашому Всесвіті. Кількість електронів оцінюється як 4х10⁷⁹, а кількість варіантів гри в шахи — як 10¹²⁰.

Скільки ходів може мати найкоротша та найдовша шахова партія?

Щодо найкоротшої партії, то поставити мат супротивнику можливо всього за два ходи — є вісім способів це зробити. Щоб перемогти за три ходи, існує 355 варіантів. Максимально довга шахова партія теоретично складається з 5949 ходів.

Який набір шахів у світі є найстарішим?

Найстаріший з існуючих повних наборів шахів, було знайдено в  Шотландії на острові Льюїс. Походження цього набору, вирізьбленого з моржевої кістки, — скандинавське, а час виготовлення — XII століття.

Саме ці шахи використовували під час зйомок фільму «Гаррі Поттер і Філософський камінь». Погодься, цей епізод і в фільмі, і в книзі вражає: правилами гри чарівні шахи нічим не відрізняються від маґлівських, але рухаються шахівницею фігури завдяки магії.

 Згадаємо, в яких ще творах герої потрапляють у чорно-білі «клітчасті» історії.

Сюжет казки «Аліса в Задзеркаллі» побудований на шаховій партії, яку Керролл (до речі,   чудовий шахіст) вигадав сам, а шахову діаграму її початкової позиції він розмістив у вступі до своєї книги. Задзеркалля схоже на шахову дошку, а чимало її мешканців — на шахові фігури. Аліса починає свою подорож пішаком з другої горизонталі, а завершує на восьмій, стаючи королевою.

Кілька поколінь читачів захоплюються казковою повістю Юхима Чеповецького  «Пригоди шахового солдата Пєшкіна». З її героями, завзятими гравцями в шахи Кольком Пижиковим та його товаришем Петрусем Півничуком ти спостерігатимеш за цікавим шаховим світом, у якому спалахують війни між двома ворожими арміями. 

Хочеш тепер й сам навчитися грі королів та стати королем гри? В цьому тобі допоможуть чудові книжки: «Шахова абетка» І. Величка, «Король та його прем’єр-міністр»  І.Купермана, «Шаховий буквар» І.та І.Веселих, «Вам, лицарі шахів» Ю. Барського та ін.

Успіхів, майбутній чемпіоне!