КРИМ: ДЕВ’ЯТЬ РОКІВ У ПОЛОНІ

26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Він був запроваджений Указом Президента України №58/2020 від 26 лютого 2020 року. 

Цього дня у 2014 році у Сімферополі під будинком Верховної Ради АР Крим відбувся організований Меджлісом кримськотатарського народу масовий мітинг кримських татар та проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України.

На заклик Меджлісу кримськотатарського народу до заходу долучилися тисячі активістів і небайдужих громадян. Того дня у мирний спосіб українцям вдалося не допустити позачергового засідання парламенту та перегляду статусу Автономної Республіки Крим у складі України. 

Відтоді для України 26 лютого стало символом опору окупації, яка триває вже майже вісім років.

Спротив розпочався 26 лютого 2014 року і триває досі!

Експрес-інформація на книжку Олени Максименко «Пси, які приручають людей»

«Отче наш, ти, що єси на небесах...». Я навіть нічого для себе не проситиму... Не тому, що мені того не треба, а тому, що це все дрібниці. Тому прошу Тебе лише про одне...»

Здогадалися, про що проситиме Мирослава, героїня повісті  письменниці-волонтерки Олени Максименко? Кожен з нас, українців, просив і проситиме про це вже 365 днів и 365 ночей. Про закінчення війни! З рештою ми розберемося...

Ця книжка для підлітків. Ця книжка про підлітків. Прифронтове містечко на українському Сході. Діти, які стали вимушеними свідками війни. Як їм дорослішати під обстрілами? Як толерантно відноситися до переселенців-однокласників? У цій книжці є безліч внутрішніх страхів (страх перед собаками, наприклад), інші шкільні проблеми. А ще - численні обстріли, смерть, яку можна побачити, життя, яке можна врятувати.

Ця книжка сумна, дуже сумна. Але є одне «але». Ми віримо, що війна обов’язково закінчиться нашою перемогою. З рештою ми розберемося...

Р. S. Хтось мріє після війни завести тварину? Собаку,  наприклад? Головна героїня зробила саме так... 

 

ЛЮТИЙ. РІК НЕЗЛАМНОСТІ

24 лютого - роковини повномасштабного вторгнення росії в Україну. Кажуть, відтоді в нас досі триває лютий. Увесь цей рік українці долали неймовірні виклики. Незважаючи на страх, ми об'єдналися і спрямували всі свої сили на боротьбу з ворогом. Тепер у кожного українця свій фронт і своя місія. Воїни сміливо боронять Україну від агресора, у лікарів, які працюють 24/7, свій медичний фронт, волонтери шукають, знаходять і везуть все найнеобхідніше, бо є надійною опорою військових і медиків.

2022 рік – Рік Незламних Людей, незламної сили волі і Незламної Країни. 2022-й став роком, коли ми щодня дякуємо українським Воїнам! Дякуємо за кожен світанок і за кожен вечір. Дякуємо їм за їхню мужність, сміливість та стійкість.

2022-й навчив українців поваги, шани і вдячності. Україна сильна людьми, які вірять у нашу Перемогу!

ПОЕМІ І.П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО «ЕНЕЇДА» - 225 РОКІВ

Любов к отчизні де героїть,

Там сила вража не устоїть,

Там грудь сильніша од гармат…

(І.П. Котляревський. «Енеїда»)

Іван Петрович Котляревський написав Твір, який повернув українську націю до життя в найважчий для неї період; твір, який став справжнім вибухом в українській літературі; твір, написаний живою українською мовою для українців та про українців!  

Письменник довів, що українська мова, яка вважалася народною говіркою, ідеально підходить для написання літературних творів. 

В «Енеїді» Котляревського є все: комізм, художня довершеність, жива лексика, соковита мова. А як автор описує сцени буття українців, традиції, звичаї та навіть народні страви! Недаремно «Енеїда» - «енциклопедія українського побуту й культури».

10 цікавих фактів про Котляревського та його «Енеїду»

1.     Над «Енеїдою» письменник працював з перервами близько 30 років.

2.    Примірник  твору був в особистій бібліотеці Наполеона I Бонапарта.

3.    Котляревський був учасником облоги Ізмаїлу.

4.    Про «Енеїду» схвально відгукувався сам Тарас Шевченко.

5.    До Котляревського «переписати» Вергілієву «Енеїду» намагався француз Поль Скаррон.

6.    У 1816 році став директором Полтавського вільного театру.

7.    Пам’ятники письменнику є в Києві, Бендерах, Римі.

8.    Перед смертю відпустив 6 кріпаків на волю.

9.    У 1969 році до 200-річчя Котляревського вийшов короткометражний фільм «Пригоди козака Енея».

10.У 1991 році вийшов мультфільм «Енеїда» ( режисер Володимир Дахно).

ТАЄМНИЧІ МАЛЮНКИ ВІНСЕНТА ВАН ГОГА

Привіт, читайлики! Продовжуємо цікаві заняття творчої програми «Арт-кураж». Сьогодні в нас знайомство з творчістю відомого  художника Вінсента ван Гога.

Нідерландський художник, який так і не отримав визнання за життя, є однією з найзагадковіших постатей у світі мистецтва. Вам, напевно, знайомі його картини «Іриси» та «Соняшники». А що вам відомо про його життя?

Вінсент ван Гог народився 30 березня 1853 року в Грот-Зюндерті (Нідерланди). Він був найстаршою дитиною в сім'ї пастора, з дитинства показав свою суперечливість: домашні запам'ятали його як норовливого хлопчика, а поза сім'єю він був тихим, серйозним і милим. Спочатку юний художник навчався в сільській школі, потім вдома, з гувернанткою, а в 11 років його відправили на навчання до інтернату.

Декілька фактів про життя Вінсента ван Гога

* Майбутній художник закохався у мистецтво, продаючи картини у художньо-торговельній фірмі свого дядька. 

* Молодший на чотири роки брат Вінсента Тео був єдиною людиною, якій міг довіритись похмурий і нелюдимий художник. Тео також підтримував його морально та фінансово протягом усього життя. 

* Перш ніж стати художником, ван Гог встиг побувати продавцем картин, учителем, клерком у книгарні, місіонером.

* Художник мав кілька закоханостей, але без взаємності.

* Через психічний стан художник провів багато часу в лікарні при монастирі Сен-Поль-де-Мусоль. Це був один із найплідніших періодів у його творчому житті. Тут з'явилися його знамениті «Іриси».

* Вінсент Ван Гог втратив частину вуха після сварки з художником Гогеном. 

* Великий художник пішов із життя за своєю волею - він вистрілив собі в груди з револьвера. 

* За своє життя митець зміг продати лише одну картину за пристойною ціною. То були «Червоні виноградники в Арлі». 

* Ван Гог написав більше 850 полотен. Ознайомитись з найвідомішими з них можна, переглянувши відео:

*Зараз полотна ван Гога є одними з найдорожчих творів сучасного мистецтва і прикрашають собою найзнаменитіші музеї світу.

Більш детально про складний життєвий шлях та творчі перипетії Вінсента ван Гога ви зможете дізнатися з книжок, які представлені у відділі мистецтв Центральної дитячої бібліотеки.

 

 

 

НАЙДЗВІНКІШЕ СЛОВО РІДНЕ

Велична, щедра і прекрасна мова,

Прозора й чиста, як гірська вода, –

Це України мова барвінкова, –

Така багата й вічно молода.

Коли народилася мова? Тоді, коли народилося й людство. А, може, раніше? У співі вітру, в мелодіях морських хвиль, у весняному щебетанні птахів чи у літньому розмаїтті квітучих ланів. 

 

Мова – найдорожче, що є у кожного народу. До кожного з нас рідне слово прийшло з маминим голосом над колискою, з казками й піснями.

 

В нашій країні державною мовою є українська, але й інші мови, щонайменше в кількості півтора десятка, є рідними для частини громадян. Міжнародний день рідної мови наша держава почала відзначати у 2002 році.

Щоб віддати шану своїй рідній мові, цього дня варто дізнатися про неї щось нове.

Ось декілька цікавинок про українську мову:

v  В українській мові налічується близько 256 тисяч слів.

v  Українська мова відрізняється від споріднених слов'янських мов тим, що в ній є сьомий кличний відмінок.

v  Букву «ґ» повернули в  абетку в 1990 році.

v  В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

v  Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

v  Серед українських слів найчастіше використовують іменник «рука», прикметник «великий», дієслово «бути» і займенник «він».

v  Важливою частиною українського фольклору є народні казки. Найдавнішими українськими казками вважаються «Пан Коцький», «Солом'яний Бичок», «Котигорошко», «Дівчина і Місяць», «Ох», «Івасик-Телесик».

 

НЕБЕСНА СОТНЯ – ПЕРШІ ГЕРОЇ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

…20 лютого 2014 року в середмісті столиці України силовики, керуючись наказами тодішньої проросійської влади, вбили 48 учасників Революції Гідності. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

11-го лютого 2015-го року, Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається тепер щорічно 20 лютого.

День Героїв Небесної Сотні - це жалобний день, але він не про смерть, він якраз про героїчну боротьбу, про самопожертву, про готовність українського суспільства захищати державну незалежність України. Саме 20 лютого 2014 року почалася війна, в якій українці захищали свої цінності. І ми бачимо прямі паралелі між протистоянням та активною фазою російсько-української війни – застосування зброї проти беззбройних протестувальників тоді і проти цивільного населення під час війни, використання забороненої зброї. Тому ми й говоримо, що Небесна Сотня – то перша когорта вже Небесної Січі.

Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики, наголосив на важливості вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні, оскільки той час став початком російсько-української війни, гаряча фаза якої триває і нині. Він підкреслив: «Для нас надзвичайно важливо особливо під час війни не забувати про те, із чого усе розпочиналося, тому що це була перша битва фактично російсько-української війни, битва за наші цінності - за європейські цінності, за свободу».

За словами Ігоря Пошивайла, генерального директора Національного музею Революції Гідності, «подвиг Героїв Небесної Сотні змобілізував суспільство й допоміг підготувати українську армію в 2014 році, допоміг зробити нас сильними інформаційно, духовно, морально – на всіх рівнях».

 

В ЖАЛОБІ ТИХІЙ…

У чорні шати вбралась Україна.

В жалобі тихій вся стоїть родина.

Дружина плаче, обіймає сина –

Для українця це важка година.

Бо лиховісною й страшною стала

Та куля, що героїв забирала.

Та ангели на небо їх взяли,

Героїв, що за щастя полягли.

Сьогодні з неба дивляться вони,

Небесна Сотня – славнії сини.

І вірять в наше світле майбуття,

За котре віддали своє життя…

Оксана Глуська

Протягом листопада 2013-го – лютого 2014-го Майдан став справжнім українським духовним проривом і революцією проти тиранічної влади, революцією за майбутнє мільйонів українців.

20 лютого 2014 року – чорний день в історії незалежної України. Перші важкі бої в самому центрі Києва, поранені, потім, 21 лютого, перші загиблі герої… «Небесна сотня» - протестувальники, які у ті трагічні часи віддали свої життя за демократичні цінності.

Тоді нам здавалося, що ми виплакали останні сльози болю і втрати. «Гей, пливе кача по Тисині, пливе кача по Тисині…» - саме з цією піснею вся країна слізно прощалася з Небесною сотнею. Але ні в кого не було відчаю, страху чи занепаду духу. Вже тоді ми, українці, стали іншими, навіть не знаючи, що нас чекає попереду.

 Зараз, у роковини спомину героїв Небесної сотні, знов сум і сльози. Наша нація – в скорботі, але серця тверді і безстрашні. Пам’ятаємо тих завзятих синів і дочок українських. Хлопчаки з дерев’яними щитами та Кобзарем в словах, чоловіків з сивими чубами, дівчат-медикинь.

Слава Героям!

 

ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ГЕРБА УКРАЇНИ

Щороку 19 лютого українці відзначають День Державного Герба України. Герб будь-якої держави є її найбільш відмітною емблемою. Його зображення має офіційний статус та використовується в печатках, на грошових купюрах та офіційних документах країни.

Згідно Конституції Малий Герб України зображений у вигляді тризубу золотистого кольору, розміщеного на синьому фоні. Така символіка була офіційно затверджена на засіданні Верховної ради 19 лютого 1992 року. Тому саме цей день лютого став Днем Державного Герба України.

Конкурс на проєкт Державного Герба України розпочався влітку 1991 року, в ньому взяли участь близько 200 проєктів. На більшості з них був зображений саме тризуб. Переможцем став варіант від відомого українського художника Івана Турецького та видатного культурознавця та історика Андрія Гречила. Проте, перш ніж стати Державним Гербом України, символ тризуба мав багатолітню історію.

 

Зображення тризуба дійшло до часів Київської Русі. Цю символіку можна було знайти на всіх офіційних документах, грошових одиницях, а також на цеглинах, з яких споруджувалися церкви.

В 1918 році після створення УНР пішла мова про затвердження офіційної державної символіки. Не дивно, що для цього було обрано тризуб. Цю ідею запропонував Михайло Грушевський. Так, 25 лютого 1918 р. в Корсуні було прийнято рішення затвердити герб УНР у вигляді тризуба, оповитого гілками оливкового дерева. Цей знак символізував бажання налагодити мирні відносини з сусідніми народами. Автором тодішнього тризуба був видатний філософ та митець Василь Григорович Кричевський.

Після Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнських земель, тризуб став офіційним гербом ЗУНР.

В часи радянського союзу зображення тризубу було заборонено, його вважали виявленням націоналізму. Проте українські патріоти вшановували цей знак як символ боротьби з більшовизмом.

Тризуб – це відголос історії нашої нації та символ боротьби за суверенітет нашої Держави. Кожен патріот та свідомий українець схиляє голову перед гербом своєї країни. Тим самим він схиляє голову перед своїми пращурами, які брали участь в розбудові нашої країни та відстоювали її самобутність і незалежність.