ЗАБУТТЮ НЕ ПІДЛЯГАЄ

Голокост - це страшне і нелюдське явище, що призвело до умисного знищення євреїв та представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами.

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначається 27 січня: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.

У цей день скорботи і пам’яті ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Цій трагедії вже ніяк не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати…

У світі існують тисячі пам'ятників і меморіальних комплексів жертв Голокосту, і щороку їхня кількість збільшується…



















 

 

ВІЧНИЙ УРОК ЛЮДСТВУ

 


Щороку 27 січня у світі відзначають День пам’яті жертв Голокосту. Саме цього дня, 27 січня 1945 року, було звільнено в’язнів нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау.

Сьогодні масштаб Голокосту визнають у кожній країні. Він став прикладом геноциду, спланованого і реалізованого на основі нелюдської ідеології ненависті до «нижчих рас».

Антисемітизм став для гітлерівського режиму зручним засобом маніпуляції громадською свідомістю:  євреїв «призначили» винуватцями усіх реальних та вигаданих принижень Німеччини.

Спершу нацисти робили все, аби євреї емігрували: позбавили громадянства, чиновницьких посад, заборонили брати шлюб з арійцями, вчитися у школах й університетах, лікуватися у медичних закладах. Згодом почали спалювати їхні будинки і синагоги. У них відбирали майно та будь-яку можливість заробітку, крім рабської фізичної праці.

Під  страхом смерті  євреям наказали носити на одязі особливі знаки — шестикутні жовті «зірки Давида». Їх відправляли в гетто – ізольовані квартали міста, де євреї жили в злиденних умовах. Кульмінацією антисемітської політики Рейху стало «остаточне вирішення єврейського питання»: масові розстріли і табори смерті.

Першим з них став Дахау, відкритий у березні 1933 року. Потім були Треблінка, де були лише газові камери та приміщення для сортування речей убитих, Освенцим – єдиний концтабір, в якому в’язням робили татуювання з тюремним номером, Вестерборк, Бухенвальд, Собібор…

В історії людства було безліч «темних» плям, але такого відвертого,  цинічного,  жорстокого зневажання і навіть знищення всіх моральних принципів суспільство не знало ніколи. Меморіали, музеї, пам’ятники, присвячені жертвам Голокосту, призвані зберегти пам'ять про Катастрофу і застерегти людство від  подібних трагедій.

Будинок-музей Анни Франк в Амстердамі

У задній частині цього будинку сім’я Франк переховувалася впродовж двох років окупації. Весь цей час Анна вела щоденник. Вперше його було опубліковано в 1947 році.

Яд ва-Шем - ізраїльський національний меморіал Катастрофи та Героїзму

Меморіал являє собою комплекс, розташований на площі в 18 гектарів і включає в себе Музей історії Голокосту, меморіальні об'єкти — такі, як Дитячий меморіал, Зал пам'яті, меморіал депортованим «Вагон для худоби», Партизанська панорама, Стіна пам'яті, колона Героїзму і монумент Єврейським солдатам.

Меморіал та музей Аушвіц-Біркенау

У 1947 році – через два роки після звільнення полонених – комплекс концтаборів  в польському Освенцимі був переобладнаний в музей. 1979 року музей був включений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Меморіальний музей Голокосту у США

Музей створений, щоби допомогти лідерам та громадянам світу протистояти ненависті, запобігати геноциду, пропагувати людську гідність та зміцнювати демократію.

Велика синагога в Будапешті

У дворі розташовується Єврейський музей та Меморіальний парк Рауля Валленберга – шведського дипломата, який врятував тисячі життів, надаючи євреям особливі паспорти.  Центральне місце в парку займає Дерево життя – верба, котра схиляє своє гілля з тисячами листочків.   На  кожному з них викарбовано ім’я людини, яка загинула під час Голокосту.

…В Будапешті є ще один меморіал жертвам Голокосту. Він встановлений 2005 року на березі Дунаю. В 1944-1945 роках саме тут проводилися масові розстріли євреїв… Усе взуття – автентичні копії моделей того часу.

Я хочу жити.

Я хочу сміятись, дітей родити.

Хочу боротись, творити, кохати.

Я хочу небо на руки взяти.

Дихати вільно, співати пісні.


Не хочу вмирати. Ні. Ні!

                                

                                   Зельма Меербаум-Айзінґер

…Холодного грудневого дня 1942-го ця єврейська дівчина померла в концтаборі від висипного тифу і голодного виснаження. Їй було 18…