КРИМ: СПРОТИВ ТРИВАЄ!

26 лютого 2020 року Указом Президента України № 58 встановлено  День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь – пам’ятна дата на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на цій тимчасово окупованій території. 

Цього дня у 2014 році у Сімферополі під будинком Верховної Ради АР Крим відбувся організований Меджлісом кримськотатарського народу масовий мітинг кримських татар та проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України.

На заклик Меджлісу кримськотатарського народу до заходу долучилися тисячі активістів і небайдужих громадян. Того дня у мирний спосіб українцям вдалося не допустити позачергового засідання парламенту та перегляду статусу Автономної Республіки Крим у складі України.

Відтоді для України 26 лютого стало символом опору окупації, яка триває вже майже вісім років.

Спротив розпочався 26 лютого 2014 року і триває досі!

 


 

ДВА РОКИ НЕЗЛАМНОСТІ

24 лютого — день, який на все життя запам’ятають мільйони українців. 24 лютого — роковини повномасштабного вторгнення росії в Україну. Кажуть, відтоді в нас досі триває лютий.  2 роки незламності, 24 місяці боротьби, 104 тижня рішучості, 730 днів підтримки…

Ми й далі долаємо неймовірні виклики. Незважаючи на страх, ми об'єдналися і спрямували всі свої сили на боротьбу з ворогом. У  кожного з нас свій фронт і своя місія. Воїни сміливо боронять Україну від агресора, у лікарів, які працюють 24/7, свій медичний фронт, волонтери шукають, знаходять і везуть все найнеобхідніше, бо є надійною опорою військових і медиків.

2022-й ми назвали Роком Незламних Людей, незламної сили волі і Незламної Країни. Ми зробили вибір: не білий прапор, а синьо-жовтий стяг. 2023-й додав нам ще більше стійкості і віри. А ще – подяки нашим українським Воїнам! Дякуємо за кожен світанок і за кожен вечір.

Наші захисники і захисниці щодня роблять все можливе, щоб зовсім скоро в Україні пролунала пісня Перемоги.

Слава Україні!


 

 

 

ЗУПИНИМО БУЛІНГ РАЗОМ!

Шкільні роки – незабутні: перші вивчені рядки, перші відкриття і досягнення, найкращі друзі на все життя… Як важливо, щоб ці роки залишились у пам’яті добрими, світлими, радісними!

На жаль, у багатьох випадках стається зовсім інше. Цькування з боку однолітків робить життя жертви нестерпним, отруює кожну хвилину перебування в школі, наносить психологічні травми. Не буде перебільшенням стверджувати, що це ганебне явище порушує право дитини на освіту! 

Гірко усвідомлювати, що проблема булінгу досі вкрай актуальна. Дані статистики свідчать: 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проявами цькування, 24% ставали його жертвами.

Привернути увагу суспільства до цієї проблеми, зосередити зусилля різних структур покликані Міжнародні дні протидії булінгу (International Stand Up to Bullying Day).  Вони маяк надії для тих, хто постраждав від булінгу, і заклик до дій для громад по всьому світу. А ініціаторами руху стали небайдужі підлітки.

…Одного разу два  старшокласники з Нової Шотландії, Тревіс Прайс та Девід Шепард, вступилися за свого однолітка, якого висміювали за те, що він носив рожеву сорочку. На знак солідарності вони придбали 50 рожевих сорочок і закликали школярів одягнути їх, створивши «рожеве море» на підтримку учня, над яким знущалися. Цей акт доброти та єдності привернув увагу не лише в Канаді, але й у США та інших країнах. 2008 року ініціатива набула міжнародного розголосу.

Один з Міжнародних днів протидії булінгу відзначається сьогодні – в останню п’ятницю лютого. І це сигнал для кожного з нас замислитися, щоб не бути ані жертвою булінгу, ані булером. Булінгу нема місця у цивілізованій країні, де поважають права людини!

Нагадуємо про книжки, що висвітлюють цю непросту проблему. Вони підкажуть, надихнуть, заспокоять і порадять.





 


КАЗКОВИЙ ОСТРІВ БІСЕРНИХ СКАРБІВ

Сніг або весняний дощик, літня спека чи пронизливий вітер – не важливо, яка погода за вікном, якщо ви завітали до бібліотеки на творчу локацію «Казковий острів бісерних скарбів». Тут завжди затишно і комфортно.



Цього разу наші читайлики дізналися цікавинки про бісер та бісероплетіння, ознайомилися з яскравими книжками про цей популярний вид рукоділля.


     Також юні хендмейдери за допомогою дроту та різнобарвних намистин виготовили чудові брелоки «Крокодильчики». Тваринки вдалися зовсім не страшні, а дуже милі, та ще й з рухливими ніжками! Таку поробку буде приємно отримати у подарунок – вирішили майстренята, і сувеніри неодмінно порадують їхніх друзів та рідних!








 

МИ З НЕЮ ВІДОМІ УСЮДИ, УСЕ В НІЙ, ЩО ТРЕБА НАМ, Є!

Ой, яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс - лісок - лісочок,

Пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс.

Є іще й байрак!

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Можна «звідкіля» і «звідки»,

можна і «звідкіль»;

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...

Олександр Підсуха

Міжнародний день рідної мови — свято, що нагадує кожному про право розмовляти рідною мовою у своїй країні. Протягом багатьох віків наші предки відстоювали свободу української землі та мови, саме тому «солов'їна» — це цінне надбання та душа нашого суспільства, це код нації.

Українською гомоніли наші пращури, бабусі та дідусі, батьки, виспівували колисанки, сміялися і плакали рідною мовою. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, розквітало у рядках Тараса Шевченка, удосконалювалося Іваном Нечуєм-Левицьким, Панасом Мирним, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою та багатьма іншими видатними українцями. Ми та наші діти повинні зберегти українську мову у всій її красі для майбутніх поколінь.

Міжнародний день рідної мови - свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року Генеральною конференцією ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

Мова - це історія народу.

В ній відбито все його життя:

Наший склад і звичаї, і побут

З давнини й до нашого життя.

Довго ти пригнічувалась, мово, -

Промайнув тернистий довгий шлях,

Доки стала мовою народу,

Що звучить з любов’ю на вустах.

Мово моя рідна, материнська!

Ти співуча, ніжна і близька.

Хай же дух незгасний український

У житті нас завжди зігріва.

Процвітай же, мово калинова,

І тобі не в’янути в віках:

Мелодійна українська мова -

                           Чарівний, навік коштовний скарб!

 




ЗАЛИШАЄМОСЯ ГІДНИМИ СВОЇХ ГЕРОЇВ!

Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності.

Цьогоріч вдесяте Україна вшановуватиме пам’ять Героїв Небесної Сотні. Вдесяте в умовах війни з росією. Нині маємо десятки тисяч загиблих від російської зброї. Але щорічно 20 лютого згадуємо тих, які першими загинули за те, щоб Україна не зникла з мапи світу, щоб північний сусід не поглинув її.

Пам’ять про подвиг Небесної Сотні у 2024 році вшановується під гаслом «Залишаємося гідними своїх Героїв!». Їх імена стоять першими у мартирологу загиблих у російсько-українській війні. Адже сьогодні ми знаємо, що російська зброя була спрямована вперше проти громадян незалежної України не в лютому 2022 року, і навіть не навесні 2014, а у січні та лютому 2014 року, коли у середмісті Києва від вогнепальних поранень і газового отруєння гинули активісти Майдану.

День Героїв Небесної Сотні покликаний увічнити людську, громадянську та національну відвагу й самовідданість, силу духу та стійкість громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави, гідно вшанувати подвиг загиблих за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України.

Це – день жалоби, але водночас він закликає вшановувати не смерть, а боротьбу за гідне та вільне життя, жертовність і відвагу. Чітка громадянська позиція та готовність обстоювати її до кінця – це ті якості, які мали Герої Небесної Сотні та які гідні наслідування.

Слава Україні!

 

 

МРІЙ! ТВОРИ! ПЕРЕМАГАЙ!

Любі читачі! 16 лютого, в День єднання України, стартував новий конкурс для вас  - Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Україна – Мрія!», оголошений Національною бібліотекою України для дітей.

Перегляньте слайди презентації Конкурсу та дізнайтеся про його умови, терміни та призи. З усіма питаннями звертайтеся до дитячої бібліотеки.  Чекаємо на ваші конкурсні роботи!











Бажаємо тобі успіхів і натхнення!

Приємна новина й для колег-бібліотекарів: спеціальний приз-експромт у розмірі 10 000 грн  буде призначено трьом закладам, що будуть найактивнішими.


СИМВОЛ МОЄЇ СВОБОДИ

Щороку 19 лютого українці відзначають День державного герба України. Офіційні символи нашої держави – Державний Герб, Державний Прапор та Державний Гімн є уособленням українського народу, його культури та звичаїв. 

Зображення Герба має офіційний статус та використовується в печатках, на грошових купюрах та офіційних документах країни. Малий Герб України - тризуб золотистого кольору, розміщений на синьому фоні –  був затверджений на засіданні Верховної ради 19 лютого 1992 року. Тому саме цей день й став Днем Державного Герба України.

Археологи стверджують, що вперше зображення тризуба на території нашої країни з’явилося ще у 4 столітті до нашої ери. В ті часи саме цей знак символізував приналежність до видатного племінного роду. 

Стародавні примірники символічних зображень у вигляді тризуба були знайдені під час розкопок на території Південної України, де колись існувало Боспорське царство. Пізніше тризуби використовувалися скіфами. Існує багато версій походження тризуба, але жодна з них не є загальновизнаною. Згідно найбільш обґрунтованих теорій тризуб є стилізованим зображенням соколу.

Перша письмова згадка про зображення тризуба була зафіксована у 360 році до нашої ери. У своєму рукописі «Тімей» Платон описував царський одяг скіфів – голубий каптан з вишитим золотистим тризубом.

Київські князі використовували знак тризуба як символ свого роду. Його зображення можна знайти на всіх офіційних документах, грошових одиницях, а також на цеглинах, з яких споруджувалися церкви. 

Не дивно, що у 1918 році після створення УНР саме тризуб обрали в якості  офіційної державної символіки. Цю ідею запропонував Михайло Грушевський. Автором тодішнього варіанта тризуба був видатний філософ та митець Василь Григорович Кричевський. Після Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнських земель, тризуб став офіційним гербом ЗУНР. 

В часи радянського союзу зображення тризубу було заборонено, його вважали виявленням націоналізму. Проте українські патріоти вшановували цей знак як символ боротьби з більшовизмом. 

Тризуб – це відголос історії нашої нації та символ боротьби за суверенітет нашої Держави. Кожен патріот та свідомий українець схиляє голову перед гербом своєї країни. Тим самим він схиляє голову перед своїми пращурами, які брали участь в розбудові нашої країни та відстоювали її самобутність і незалежність.

Усі цікаві й несподівані факти про те, як і коли тризуб став державним гербом  України, ти дізнаєшся, переглянувши відео «Історія тризубу» із циклу «ІстФакт» від Українського інституту національної пам’яті. Ведучий «ІстФакту» - відомий історик Володимир В’ятрович.