ТЕНДІТНІ ТАНЦІВНИЦІ

29 квітня — особливий день для всіх, хто не може всидити на місці, почувши звуки музики. Адже у всьому світі відзначається Міжнародний день танцю! Його встановлено у 1982 році за рішенням ЮНЕСКО, в день народження французького балетмейстера Жана Жоржа Новера, якого вважають «батьком сучасного балету».

    Танець – вид мистецтва хвилюючий і неповторний, а, можливо, й найдавніший. Мабуть, первісні люди ще погано розмовляли, але добре виражали свої почуття у танці. Й у наступні епохи людство не припиняло танцювати, вигадуючи нові стилі.

Танцювальний дух і сьогодні настільки сильний, що здатен об'єднувати прихильників різних напрямків.

  До Міжнародного дня танцю в нашій бібліотеці пройшов час натхнення «Тендітні танцівниці». Юні читайлики із захопленням виконували завдання віртуальної гри «Танець -  це життя», знайшли всі слова у філворді «Всі  танці світу», влаштували «Танцювальний батл». Надихнувшись красою і грацією танцівниць, діти зробили яскраві поробки на згадку про чудовий день в бібліотеці.

   Танцюйте, виражайте емоції і живіть в цьому ритмі!

ЙОГО НІКОЛИ НЕ ЗАБУТИ - ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ КВІТНЕВИЙ ДЕНЬ...

Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде.
...Лиш пам'ять усе пам'ятає
.

О. Матушек

Сьогодні - Міжнародний день пам'яті про  Чорнобильську катастрофу. 26 квітня весь світ схиляє голову на знак вшанування пам'яті жертв страшної трагедії. Аварія на Чорнобильській АЕС, полум'я її бурхливої пожежі висвітило кожного, хто там працював і хто там жив, хто був поруч з бідою у ту трагічну хвилину і хто нині з відстані років несе у серці біль...

Майже чотири десятиліття  роковини Чорнобиля слугують свідченням і нагадуванням, чим насправді була радянська дійсність та яку ціну заплатили країни й народи, що вимушено стали її частиною. А з ними – і Європа.

Чорнобиль показує, які наслідки можуть бути, коли:

-   влада надає більшого значення прописаним на папері планам і бюрократичним процедурам, «підганяючи» показники під очікування, ніж реальності;

-   державні структури наскрізь пронизані брехнею і пристосуванством;

-   немає відкритості й довіри у стосунках між владою і суспільством;

-   у пріоритеті не людина, її життя і здоровя, а міфічні показники чи «імідж держави».

Процес осмислення того, що відбулося в Чорнобилі у 1986 році, триває. Ці память і розуміння важливі не тільки для України. Вони важливі для всього світу. З 2017 року документи Національного архівного фонду, які стосуються аварії на Чорнобильській АЕС, включені до міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Память світу».

Зараз держава, яка боїться історичної правди, окупувала Запорізьку атомну електростанцію – найбільшу в Європі та своїми діями погрожує новою ядерною катастрофою.

Майже у всіх рейтингах книг про Чорнобильську трагедію перше місце незмінно займає «Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього» нобелівської лауреатки з літератури, білоруської письменниці Світлани Алексієвич.

Цей  художньо-документальний роман промовляє тисячами голосів очевидців, потерпілих від трагедії, вимушених біженців із найближчих сіл, посадовців, які впливали на рішення в той час, та дітей-жертв радіації. Під  час читання складається враження, що ти на власні очі бачиш весь біль та хаос, який тоді висів у повітрі. Саме з цієї книги сценаристи серіалу «Чорнобиль» з невеличкими змінами взяли трагічну історію дружини пожежника Ігнатенка.

В романі Володимира Яворівського «Марія з полином наприкінці століття» трагедія чорнобильської катастрофи розкривається через долю родини Мировичів, батьківська оселя якої була в селі Городища, розташованого всього за двадцять кілометрів від атомної станції. Автор, нічого не приховуваючи і називаючи речі своїми іменами, оприлюднює страшну правду про справжні наміри й шляхи імперії до дешевого збагачення, нехтування Москвою долями України й українців.

Невеличка книга Галини Ковтун «Я писатиму тобі щодня…»  - особлива.  Це повість у листах. Особлива вона тому, що присвячена Володимиру Правику, який був начальником караулу на атомній і першим кинувся назустріч біді. 23-річний герой, як потім було встановлено комісією, вибрав найбільш вірне рішення — направив свій пожежний загін на дах машинного залу. Адже в цьому залі знаходились усі турбіни, через нього йшли численні кабелі високовольтної лінії, які від вогню могли б перетворитись на бікфордів шнур. Володимира Правика немає серед  живих. Але якою чудовою людиною постає він у своїх листах до коханої, до нареченої, до дружини!  За час їхнього знайомства, дружби, спільного життя він написав Надії вісімсот листів!

Україна після атомної катастрофи 1986 року стала скорботною чорнобильською матір'ю для українського народу, і весь світ живої природи став невинною жертвою трагедії. Книга Євгена Гуцала «Діти Чорнобиля» – це правдиві розповіді про трагічне буття юних героїв – уже після Чорнобиля.

Фотокнига «Пропусти Чорнобиль крізь серце» – данина пам’яті  журналіста, ліквідатора, учасника історико-культурної експедиції Мінчорнобиля України Михайла Загреби. Захоплива розповідь про мальовничий древній поліський край, убитий радіацією, примушує читача поглянути на чорнобильську катастрофу не тільки як на техногенну, але й під іншим кутом зору  - гуманітарним, і замислитись: що ми втратили в історичному, культурному, природничому та мистецькому значеннях. Правдиву оповідь автора ілюструють його фотографії, адже автор відомий як талановитий фотожурналіст. Помер Михайло Загреба 13 січня 2001 року в 56 років.  Як сказала про нього Ліна Костенко: «Він був очима Зони… Скільки буватиму в Зоні, ввижатиметься мені силует – кремезний, з похідною сумкою через плече, силует Лицаря Зони відчуження».


ВЕЛИКОДНІЙ ВІНОЧОК

Зовсім скоро ми будемо відзначати чудове свято Великодня. Воно вважається найсвітлішим, найважливішим святом весни, яке символізує перемогу добра над силами темряви і зла, уособлює примирення і прощення та нагадує нам про любов і милосердя –  вічні людські цінності. Ми  чекаємо на нього з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями.

Підготовка до урочистостей починається заздалегідь: всі наводять лад у домівці, шукають найкращі рецепти традиційних страв, а також майструють святковий декор, подарунки та сувеніри.

Читайликам Центральної дитячої бібліотеки до душі така радісна передсвяткова метушня, тому  святковий майстер-клас «Великодній віночок» у відділі мистецтв пройшов в атмосфері доброзичливості та натхнення.

 Великодній віночок – символ свята, тепла, родинного єднання. Діти уважно слухали поради бібліотекарів, старанно «крокували» майстер-класом, щоб зі звичайного картону та розмальовок зробити великодні сувеніри.  І процес, і результат сподобались всім учасникам заходу! Гадаємо, чудові віночки порадували й їх рідних! 



ЕКСПРЕС-ІНФОРМАЦІЯ НА КНИГУ ДЖИН ВЕБСТЕР «ДОВГОНОГИЙ ДЯДЕЧКО»


Увага, юні читачі! Знайомтеся – книжка-новосел  у нашій бібліодомівці! Та попереджаємо: вона не для всіх, а тільки для тих, хто любить романтичні історії, вірить у справжнє перше кохання, має почуття гумору, а ще ... вміє писати листи. Так-так, на папері, а не в соцмережах.

Перед вами - розповідь дівчини-сироти про своє життя в коледжі, навчання, різноманітні події та пригоди. Кому ж вона пише численні листи? Хто цей таємничий незнайомець? Або незнайомка? До чого якійсь довгоногий дядечко? Як зміниться все життя дівчини? Питань дуже багато, а фінал повісті буде неочікуваним для кожного читача. Ніколи не здогадаєтесь, поки не прочитаєте цю зворушливу добру історію. Вся інтрига – в кінці книги.

Книжка американської письменниці Джин Вебстер «Довгоногий дядечко» (яка, до речі,  вперше перекладена українською) чекає на зустріч!

МАЯКИ В ОКЕАНІ ЧАСУ

Сьогодні, 23 квітня, відзначається Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів.

«Винуватців» у цього «свята книголюбів» кілька. Так, саме 23 квітня народилися такі видатні особистості світової літератури, як французький письменник Моріс Дрюон (1918), ісландський лауреат Нобелівської премії з літератури Галдор Лакснесс (1902) і трикратний претендент на цю премію Володимир Набоков (1899), а також український письменник Григорій Тютюнник (1920); у цей же день 1616 року померли Вільям Шекспір (щоправда, за юліанським календарем) і перуанський історик Інка Ґарсіласо де ла Веґа (вже за григоріанським календарем), а також 1850 року – англійський поет-романтик Вільям Вордсворт. 

Вважається, що День книги відзначався ще в першій половині XX століття. Ідея його створення належить письменникові й редакторові з Валенсії Вісенту Клавелю Андресу. У 1926 році іспанський король Альфонс XIII розглянув його пропозицію і підписав королівський указ, згідно з яким 7 жовтня (вважалося, що в цей день народився Сервантес) запроваджується День іспанської книги. У 1930 році День книги в Іспанії перенесли на 23 квітня, коли, ймовірно, помер письменник.

Цікаво, що ще з XV століття 23 квітня відзначають День Святого Георгія, заступника Каталонії. У Барселоні та Каталонії в цей день, також відомий як День троянд і подібний багато в чому до Дня Святого Валентина, чоловіки традиційно дарують жінкам троянди, а жінки чоловікам – книжки. Щоправда, зараз звичаї змінилися, і книжку, на щастя, можуть отримати всі.

Одна з традицій Всесвітнього дня книги та авторського права – обрання міста, що на рік стане Світовою столицею книги. Ця традиція, яка, окрім того, є дієвим способом популяризації книг і читання загалом, запроваджена 2001 року. Тоді столицею було обрано Мадрид. Щороку ЮНЕСКО спільно з міжнародними організаціями, що представляють три напрями книжкової галузі, – Міжнародним союзом видавців, Міжнародною федерацією книготорговців і Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій – обирають Світову столицю книги. Зі свого боку міста зобов’язуються всіляко сприяти розвитку книговидання і промоції читання. З 2001 року світовими книжковими столицями вже побували Александрія, Нью-Делі, Антверпен, Монреаль, Боґота, Бейрут, Любляна, Буенос-Айрес, Єреван, Бангкок, Вроцлав, Конакрі та інші. Цьогоріч книжковою столицею стане французьке місто Страсбург.

Відсвяткуйте цей день, придбавши книжку і підтримавши українського видавця або замінивши, наприклад, перегляд телевізора на читання. Почніть читати нову книгу. Подаруйте книгу другу, родичу або навіть незнайомцю. Приєднуйтесь до книжкових подій.

 Хай свято книги буде щодня!



В НАВКОЛОСОНЯЧНІЙ МАНДРІВЦІ НЕХАЙ ЩАСТИТЬ ТОБІ, ЗЕМЛЯ!

Матінка-Земля. Цей вислів ми часто чуємо в нашому повсякденному житті. Що він означає і що ми в нього вкладаємо? Земля – наша годувальниця, наш спільний дім. Вона, як любляча мати живить, одягає і виховує своїх дітей. Чим ми їй віддячуємо?

Вже здавна в різних країнах світу це питання є актуальним. Людство нарешті, замислилося про свою позицію і роль в екосистемах нашої планети.

Так, офіційно, починаючи з 2010 року в наших календарях на міжнародному рівні з’явився визначальний день – Всесвітній день Матері-Землі, який відзначається 22 квітня.

У День Матері-Землі важливо підтримати загальнолюдські позитивні зусилля, які спрямовані на вирішення існуючих екологічних проблем.

Що може зробити для планети кожен із нас? Виявляється, не так вже й мало! Ось практичні поради на кожен день, як бути дружнім до довкілля:

1. Використовуйте енергозберігаючі лампи. Вони споживають у 3-5 разів менше електроенергії, ніж лампи розжарювання.

2. Вимикайте на ніч комп'ютер, телевізори. Комп'ютери та деякі інші прилади (телевізори, wi-fi системи) споживають енергію навіть у сплячому режимі, тому вимикайте прилади повністю, коли вони не використовуються (виймайте вилку з розетки).

3. Сортуйте сміття. Окремо зібрані відходи – це не сміття, це вторинна сировина.

4. Ходіть за покупками з еко-торбинами. Намагайтеся не брати пропоновані пластикові пакети в магазині, заведіть свою торбину з екологічних матеріалів і носіть її з собою.

5. Не використовуйте одноразове. Намагайтеся не купувати продукцію одноразового використання: посуд, серветки, станки для гоління, ручки, замість цього віддайте перевагу відповідним багаторазовим речам.

6. Позбавтеся неекономічної техніки. При покупці звертайте увагу на економічність техніки (маркування А, А+, Energy Star), таким чином можна зменшити свій рахунок за електроенергію на 30%.

7. Приймайте душ замість ванни. Скоротіть час перебування в душі, зменшіть натиск, придбайте спеціальну економічну насадку з функцією повітряного душу (насичує потік води повітрям). Ремонтуйте протікаючі крани.

8. Встановіть водолічильник. Встановивши квартирний водолічильник, ви заощадите на комунальних послугах і в той же час допоможете природі.

9. Правильно обирайте побутову хімію. Перед покупкою миючих засобів обов'язково зверніть увагу на їх склад, зазначений на упаковці, та уважно прочитайте інструкцію.

10. Здавайте макулатуру. Для виготовлення 60 кг паперу зрубують дерево. Коли ми бачимо величезні ділянки вирубок, нам шкода лісу, і в той же час ми викидаємо газети у відро для сміття.

11. Обирайте корисне для себе та природи. Обирайте екологічно безпечні продукти, вирощені без застосування добрив і пестицидів.

12. Даруйте непотрібні речі. Віддайте їх іншим людям, таким чином ви даєте друге життя речам, які будуть приносити користь.

13. Частіше ходіть пішки. Піші прогулянки не завдають шкоди природі і приносять користь вашому здоров'ю.

ПОДОРОЖ У КРАЇНУ ОЗ (до 115-річчя казки Ф. Баума)


1900 рік. США. На полицях книжкових крамниць з’явився «Чарівник Країни Оз». спочатку ця казка Френка Баума мала іншу назву – «Смарагдове місто», але видавцеві вона не сподобалась, тож автор був змушений швидко підшукати нову.

Успіх казки був просто феноменальний, протягом 1900 року вона виходила тричі (!), з кожним разом збільшуючи свій тираж. І тут закрутилось:  все, що можна було знайти в казці – імена героїв, назви, чарівні предмети – все-все було «кинуто» на ринок. Підприємці виробляли тематичні іграшки, альбоми для вирізування, розмальовки, саморобки, шкільні товари, настільні ігри… все порахувати неможливо, випускали навіть морозиво під назвою «Оз»!

Френк Баум став багатим і суперпопулярним. Успіх першого твору надихнув його на створення продовження казкової історії. І невдовзі одна за одною вийшли друком нові книжки. Друга, третя,… п'ята… Може, слід зупинитися? Ні, інтерес читачів не згасав… І Баум писав, писав, писав… Остання, чотирнадцята, книжка про Країну Оз побачила світ 1920 року, після смерті письменника.

За мотивами «Чарівника Країни Оз» поставлено чимало спектаклів, лялькових вистав, знято кілька фільмів.

Казкова повість багато разів перекладалась українською– у 1959, 1977, 2003, 2006-2009, 2011-2012, 2014 роках.

Чарівний світ вигаданої Баумом країни й сьогодні має мільйони палких прихильників, які згуртовуються у фанклуби, товариства, зустрічаються та спілкуються в соцмережах. Навіть у творчості «дорослих» американських письменників Рея Бредбері, Стівена Кінга та інших присутні мотиви казок Баума.  Про що це свідчить? Про те , що магія діє, що дива існують, а віра в добро – непохитна!

Візьміть книжку, відкрийте першу сторінку… от і все – тепер ви не зможете відірватись від цікавого книгочитання! вперед, по дорозі із жовтої цегли, разом з героями «Чарівник Країни Оз»!

ЛІТТРЕВЕЛ «ДРАКОН І Я»

 «МІНІМАКС КИШЕНЬКОВИЙ ДРАКОН» АНАТОЛІЯ КОСТЕЦЬКОГО

 «Вітаю вас, мої славні і хороші книголюбчики…» - вау, хто так щиро звертається до вас, любі читачі, із самої Драконії? Та це ж відомий український письменник Анатолій Костецький! Він прибув на зустріч з вами зі своєю фантастично-пригодницькою казкою «Мінімакс – кишеньковий дракон».

Кишеньковий? Тобто – ма-а-а-аленький? Такий, що вміщується на долоні? Не може такого бути! Розуміємо ваше здивування, але хто може сказати, скільки важать дракони? Напевно, є величезні (в легендах та фентезі), а є …кишенькові! Як Мінімакс – такий милий, такий няшка!

«Дивне створіння погойдувалось на двох задніх товстеньких лапках, схрестивши перед собою дві передні… і пильно дивилося своїми райдужними очима з густими пухнастими віями…»

Головні герої казкової повісті – брат і сестра, Олег і Ліза, які випадково зустрічаються з справжнісіньким драконом з планети Драконія. А потім? Потім було все: боротьба з лихими чародіями, з неробами та користолюбцями, карколомні пригоди та фантастичні дива, добрі справи та happy end!

Кишеньковому дракону Мінімаксу бажаємо щирих теплих зустрічей з друзями з планети Земля.

Вам, любі читачі, радимо обов’язково познайомитися з казкою Анатолія Костецького.


ЗОРЯНІ ФАНТАЗІЇ

До Всесвітнього дня авіації і космонавтики у відділі мистецтв нашої бібліотеки відкрилася творча студія «Зоряні фантазії».

Наші читайлики переглянули цікавий мультфільм про Всесвіт, грали у гру «Знайди космічну тінь», читали книжки про зорі та планети. Потім всі свої враження діти перенесли на полотно. Хлопці та дівчата намалювали космічний малюнок і прикрасили його чарівними зірками.


Віртуальна арт-галерея "Вільний, як вітер, циганський народ"

8 квітня у світі відзначають Міжнародний день ромів. Це  свято не лише ромської спільноти, а й всіх шанувальників ромської культури, тих, кому не байдужий ромський народ.

За багато століть роми пройшли тернистий шлях, щоб довести свою унікальність. Їх історія, сповнена глибокого драматизму, вплетена в історію багатьох країн; їх культура стала невід’ємною частиною культури тієї чи іншої країни, де лунали і лунають циганські пісні.

Представляємо вашій увазі полотна художників з усього світу, які за допомогою мазків майстерно відтворили колорит циганського життя та строкатий світ циганської культури. 

ЗРОСТАЙ РАЗОМ ІЗ КНИГОЮ!


 Читачe, ти, мабуть, будеш здивований, але суто дитяча література з'явилася порівняно нещодавно. До середини XVIII століття діти читали приблизно те саме, що і їхні батьки. Особливо популярними були «Робінзон Крузо» Даніеля Дефо та «Подорожі Гулівера» Джонатана Свіфта. А ще дорослі та малі читачі полюбляли східні казки. Тогочасні книголюби зачаровувалися історіями про Аладіна, Алі-Бабу та Синдбада.

З появою творів братів Грімм у ХІХ столітті почалася ера літератури для дітей. З першого ж видання ці чудові оповідки завоювали любов малечі. І дотепер ми не уявляємо, як можна вирости і не знати таких чарівних казок, як «Рапунцель», «Гензель і Гретель», «Бременські музики» чи «Білосніжку».

Але саме Гансу Крістіану Андерсену вдалося змінити ставлення до дитячих книг та неймовірно розвинути і збагатити цей вид художньої літератури. Біографія Андерсена теж нагадує свого роду казку. Він народився в родині шевця і сам у ранньому дитинстві став підмайстром на фабриці. Але, коли йому виповнилося чотирнадцять, життя різко змінилося. Андерсен вирушив до Копенгагена, де став почесним учнем-танцівником у королівському балеті. Згодом, зрозумівши, що його справжнє покликання в іншому, почав писати твори для сцени і друкувати власні вірші у журналах того часу. Але прославився на весь світ завдяки своїм казкам.

У день народження славетного данського казкаря – 2 квітня – з 1967 року відзначається Міжнародний день дитячої книги. Свято привертає увагу всіх дітей та їхніх батьків до надзвичайної важливості книжки в житті юних читачів. Адже саме вона відкриває малятам двері у великий та незнайомий світ, знайомить з невідомими раніше істотами, розкриває таємниці життя, сприяє становленню особистості. Це свято книги та дитинства.

Так склалося, що кожного Міжнародного дня дитячої книги найпопулярніший дитячий автор пише послання, адресоване найбільш юним читачам, а найкращий ілюстратор створює яскравий плакат, присвячений цьому дню. В 1973 та в 1979 роках почесними нагородами за найкращу дитячу книгу були вшановані відомі українські письменники Богдан Чалий та Всеволод Нестайко.