Переходимо на зимовий час!

Перехід на зимовий час в Україні та деяких інших країнах відбувається в останню неділю жовтня. Потреба у переході на зимовий час на годину назад виникає через те, що весною здійснюється штучне переведення стрілок на годину вперед задля економії електроенергії. 

Вперше штучний перехід здійснено Німеччиною та Австро-Угорщиною в 1916 році. Потім практика була оновлена в 80-х роках минулого століття. Україна живе з переведенням стрілок годинника взимку і влітку, починаючи з 1981 року.

Чорноморські цікавин

Чому саме сьогодні ми згадали про Чорне море? Тому, що кожного року 31 жовтня відзначається Міжнародний день Чорного моря. Для початку з’ясуємо, чому воно називається «чорним». Дослідники дійшли висновку, що таку назву дали морю тюркські і перські мандрівники, які прибули сюди з середземноморських берегів, і тутешнє море здалося їм темним і негостинним. У зимові місяці через постійні шторми його води здавалися моряками майже чорними.

 Максимальна глибина Чорного моря становить 2212 метрів, середня – 1240 метрів.

Дунай, Дніпро, Дністер і Південний Буг – основні річки, що наповнюють його прісною водою.

Вихід до Чорного моря Україна, Росія, Болгарія, Молдова, Румунія, Туреччина та Грузія.

Верхній шар води практично не змішується з глибоководним шаром. Через це більше 90% глибинних шарів води в Чорному морі містять низьку кількість кисню. А на глибинах понад 150 метрів через великий вміст сірководню життя майже відсутнє.

Чорне море – наймолодше з усіх морів на Землі. Приблизно 7500 років тому воно було величезним прісноводним озером. Після сильного землетрусу виникла протока Босфор, через яку сюди хлинули солоні води Середземного моря.

У порівнянні з іншими морями тваринний світ Чорного моря досить бідний. Тут мешкає 2500 видів тварин (для порівняння, у водах Середземного живе близько 9000 видів).

Припливи і відливи практично відсутні в Чорному морі.

Незважаючи на площу 422 000 квадратних кілометрів, тут всього 10 островів.

Рівень води в Чорному морі поступово збільшується: за останні 100 років він піднявся на 30 сантиметрів.

Води Чорного моря постійно перемішуються двома величезними вирами з довжиною хвилі 350-400 км, які називаються «Окуляри Кніповича» (на честь океанолога, який їх виявив).

У Чорному морі живуть два види дельфінів – білобочка і афаліна.

Єдиний вид акул, який мешкає в Чорному морі – акула-катран. Для  людей ця риба небезпеки не становить, тому що просто боїться їх.

Найнебезпечніша істота, яке мешкає в водах Чорного моря – морський дракончик. Це отруйна хижа риба, на спинному плавці якої розташовані колючки, що містять сильну отруту.

У деяких частинах Чорного моря мешкає ночесвітка – планктонна водорість, що володіє флуоресцентними властивостями. Через це, в серпні і вересні, у його водах можна спостерігати блакитнувате світіння.

 

Український вимір Перемоги

28 жовтня Україна відзначає 77-ту річницю вигнання нацистських окупантів із України. Це свято встановлено згідно з Указом Президента від 20 жовтня 2009 року № 836/2009 «з метою вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні».

Український вимір війни – це боротьба на всіх фронтах і театрах воєнних дій: не тільки на Східному фронті, а й в лавах руху опору інших країн, арміях союзників, що воювали в Італії і Франції, на Далекому Сході та на Тихоокеанському театрі воєнних дій. На боці антигітлерівської коаліції на фронтах Другої світової війни боролося українців більше, ніж, наприклад, британців. Сукупні людські втрати України склали значно більше, ніж втратили у цій війні Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Польща, Канада та Франція.

Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия самовіддана боротьба, мужність і героїзм наближали перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув і тим, хто вижив у пеклі 40-х, ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні!

Історична довідка

§ У лютому 1943 року, розвиваючи наступ після перемоги під Сталінградом, радянські війська зайняли Харків та деякі інші українські міста, але вже в березні 1943 року залишили їх внаслідок німецького контрнаступу.

§ Лише восени 1943 року розпочалося остаточне вигнання нацистських окупантів з України.

§ 28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті, але боротьба на цій ділянці розтягнулася аж до 25 листопада – лише тоді нацистські окупанти були вигнані з України остаточно.

Але подіями жовтня-листопада 1944 року війна не скінчилася – українці воювали в Європі до 8 травня 1945 року та в Азії – до 2 вересня.

Книжки з осіннім настро

Погодься, осінь – найкнижковіша пора року! Тільки восени хочеться відпочивати саме так: загорнувшись у щось тепле та взявши цікаву книжку.

Пропонуємо тобі твори,  що найкраще підходять для читання восени.

Туве Янссон «Наприкінці листопада»

Коли хочеться сонця і позитиву, куди треба йти? Звісно, до гостинних мумі-тролів! Але  що робити, якщо прийшовши в гості, ви розумієте, що господарів немає? Звісно, чекати, а водночас намагатись з усіма потоваришувати.

Цей твір знаменитої дитячої письменниці наповнений відголосками дощу, шарудінням листя, подихом осені.

 

Тетяна Поставна «Коли я була лисицею»

Якось дідусь запевнив онучку, що знайшов її в лісі й що насправді вона – лисиця, яка «з часом вилюдніла, хоча так і залишилася руда і дика». Дівчинка, котрій саме виповнилося п’ять років, не мала жодних причин, щоб не повірити діду. З цього дня починаються пригоди Лисички, її собаки Меркурія та особистого янгола на ім’я Ре. Вмикайте свою уяву на повну і ласкаво просимо до світу Лисички!


Ервін Мозер «Мануель і Діді. 

Велика книга маленьких мишачих пригод»

Життя  двох мишенят Мануеля і Діді сповнене пригод. Мануель завжди має багато ідей, а Діді щоразу готовий допомогти йому реалізувати їх. Книжка австрійського письменника Ервіна Мозера з симпатичними авторськими ілюстраціями обов’язково тобі сподобається. Тож сумно точно не буде!

Топ-5 осінніх книг для підлітків

Для багатьох із нас прихід осені починається із суму за теплими літніми днями. Насправді, у «золотої пори» є маса переваг, наприклад, в цю пору найкрасивіша природа; можна робити гарні світлини для соціальних мереж; нарешті, нам більше не дошкуляють комарі!

Тому  можна закутатись в теплу ковдру, заварити смачного чаю, взяти книгу і зануритися в неї… Для тих, хто не знає, з якої книги почати,  - добірка осінніх  творів, чиї сторінки пахнуть осінніми дощами й опалим листям.

О. Генрі «Останній листок»

 Прониклива історія про молоду художницю, яка серйозно захворіла. Її єдина розрада – дивитись на те, як за вікном опадає листя. Дівчина переконана, що як тільки впаде останній листок – вона помре... Надзвичайно сумна історія про дружбу, талант і самопожертву.

 

Рей Бредбері «Напередодні Дня всіх святих» («Геловінське дерево»)

Такого дерева ви не бачили ніколи в житті! Воно сягає небес і ростуть на ньому гарбузи всіх форм, розмірів та кольорів. Біля цього дерева ви зустрінете дивного пана на ім’я містер Смерч, який запрошує вас в чудесну подорож, з якої ви повернетесь зовсім іншою людиною. Якщо, звісно, повернетесь!

 

Роджер Желязни «Ніч у самотньому жовтні»

Це не звичайний роман, а радше жовтневий щоденник сторожового пса Снаффа, який спільно зі своїм хазяїном, а також з іншими друзями й недругами бере участь у Великій Грі, що відбувається місячної ночі на Геловін. І не дай боже в цій Грі програти, бо долі переможених не позаздриш.... Навколо багато вигадок, підстав і хитрощів. І тільки в кінці ми дізнаємося всі секрети!

Кліффорд Сімак «Резервація гоблінів»

Галактикою в цьому романі можна мандрувати за допомогою перетворювача матерії, подорожі у часі - звична річ, а містичні створіння і раси на кшталт гоблінів чи тролів живуть у спеціальних резерваціях. І  це добре! Погано лише те, що десь на задвірках цивілізованого Всесвіту панують колещарі, про  «панування» яких долітають лише моторошні чутки, але з якими рано чи пізно доведеться зіткнутися не на життя, а на смерть…

Рей Бредбері «Прощавай, літо»

    Твір є певним продовженням знаменитої повісті «Кульбабове вино». У центрі сюжету – дорослішання Дугласа Сполдінга. Він став бешкетним підлітком, який оголосив зі своїми друзями війну стариганям. Витівки підлітків – це протест проти дорослішання. Але час йде, і приходить усвідомлення того, що протистояння – безглузде…

Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй

24 жовтня 1945 року, після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органу, була офіційно створена Організація Об’єднаних Націй.

Україна є однією з 51 держав-засновниць. У 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. Традиційно в цей день у всьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням, а в залі Генеральної Асамблеї проводиться міжнародний концерт.

Наразі ООН:

- веде боротьбу та очолює глобальні зусилля з подолання пандемії COVID-19;

- надає продовольство та допомогу 86,7 млн людей у 83 країнах;

- постачає вакцини для 50% дітей у всьому світі, щорічно допомагає врятувати 3 мільйони життів;

- допомагає 82,5 млн біженців та жертв війни, голоду та переслідувань, та захищає їх;

- співпрацює з 196 країнами, щоб утримати зростання глобальної температури у межах 2ºС;

- підтримує мир силами 95 000 миротворців у межах 13 операцій в усьому світі;

- допомагає у вирішенні глобальної кризи у галузі водних ресурсів, яка торкається життя 2,2 млрд людей в усьому світі;

- захищає та заохочує права людини, керуючись положеннями 80 договорів та декларацій;

- координує збір гуманітарної допомоги у розмірі 28,8 млрд доларів США для 108,8 млн людей;

- запобігає конфліктам дипломатичними засобами, у тому числі надає допомогу 50 країнам у проведенні виборів.

За словами Генерального секретаря, в будь-якому куточку світу Організація Об’єднаних Націй є живим втіленням надії.

Літературне рандеву «Хай добром дивує нас світ казковий повсякчас»

Лисеня подружилося з… курчатком? Та хто це вигадав таку нісенітницю! Це неможливо, і крапка!  А все ж таки, якщо уявити, що одного разу….

…такий сюжет спав на думку шведському письменнику, автору популярних детективів  Яну Улофу Екгольму, і він написав чудову казку «Hurra for Ludvig Lurifax», тобто «Ура Людвігу Хитрому!», а ти, читайлику, знайдеш її в бібліотеці під назвами «Людвігові Хитрому – ура, ура, ура!» або «Тутта Карлсон і Людвіг Чотирнадцятий»!


Повість вийшла друком в далекому для тебе  1965 році, і з того часу витримала багато перевидань в Швеції та інших країнах.

Ян Екгольм,  незважаючи на великий успіх своєї казки, довгий час працював тільки в жанрі детектива. 1975 року він навіть був обраний головою Шведської академії детектива, а 1977 року став одним із засновників Асоціації детективних письменників Стокгольма.

В останні роки письменник знову звернувся до дитячої літератури. У 2005—2008 роках він випустив серію повістей для школярів про пригоди хлопчика Лассе, який допомагає батькові-поліцейському розслідувати злочини.

Сьогодні, 20 жовтня, ми відзначаємо 90-річчя від дня народження Яна Улофа Екгольма. Приєднуйся й ти!  Як? Переходь за посиланням https://xn--80aaukc.xn--j1amh/ludvig14.html. – на  сайті «Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською» ти знайдеш казку «Тутта Карлсон і Людвіг Чотирнадцятий» з чудовими ілюстраціями!

Приємного читання!

Визначимо переможців разом!!!

Читайлики, фіналісти Книжкова премія "Еспресо. Вибір читачів" знов у дитячих бібліотеках Ізмаїлу!  До  нас надійшли найкращі вітчизняні літературні новинки 2021 року, серед яких ви будете визначати переможців у номінаціях  «Література для дітей» та «Література для підлітків».

Як тільки бібліотеки запрацюють у звичному режимі, запрошуємо всіх книголюбів долучитися до читання новинок та залишати свої відгуки на прочитані книги! За кожен відгук – яскрава закладка у подарунок! Проголосувати можна до кінця листопада.

Щиро дякуємо проєкту Книжкова премія "Еспресо. Вибір читачів" за поповнення книжкових фондів!

#КнижковаПреміяЕспресоВибірЧитачів

#Еспресо

А тепер коротко про фіналістів.

До трійки книг-фіналістів книжкової премії «Еспресо. Вибір читачів 2021» у номінації «Література для підлітків» увійшли наступні твори:

«Мандрівний цирк сріблястої пані» Наталії Довгопол

    Ефектна власниця мандрівного цирку фрау Ґріте переживає скрутні часи. Мало того, що її чоловік виявився авантюристом і зник безвісти, так ще й трупу доводиться від зубожіння рятувати. До всього, коронний номер — виступ велетенського ручного вовка — на межі провалу: юна глядачка, яку всі вважають причинною, сходить на сцену й приборкує грізного звіра. Що це, як не відьмацькі чари? Цирк рушає далі. Але з тої зустрічі в смугастому шатрі, на один вечір напнутому посеред скошеного поля, бере початок нова історія: про тих, хто шукає любові й справедливості, про людей і перевертнів, що намагаються віднайти свою істинну сутність. Героям роману доведеться пізнати гіркоту зрад і поразок, здійснити сповнену пригод мандрівку українськими землями початку ХХ сторіччя і навіть знайти спільну мову з дивовижними істотами з давніх легенд.

«Вітрова гора» Анни Багряної

    Вони живуть поміж нас — вітри, онуки Стрибога. Завжди народжуються тут, на берегах Дніпра, зазвичай в одній родині — й дід передає онукові таємні знання та особливі вміння. Однак із Дейвом стається інакше: він народився в Канаді, тож мусить пройти непростий шлях, перш ніж осягнути своє прадавнє українське коріння і відкрити справжнє покликання. Проте вітрові млини на Дніпрових пагорбах манять хлопця, і цьому годі опиратися…

«Заклятий меч, або Голос крові» Володимира Аренєва

    Було це в часи прадавні, нині призабуті. Ходили тоді по землі герої й потвори, і перших не завжди вдавалося відрізнити від других. А слово в ті часи бувало гострішим за меч, хоч і мечі вміли тоді промовити своє гостре слово… У новій повісті знаного українського письменника Володимира Аренєвайдеться про пригоди меча і тих, хто ним володів, про мандрівки й переслідування, чари та закляття…

До трійки книг-фіналістів у номінації «Література для дітей» увійшли наступні твори:  

«Олекса Довбуш. Таємниця Сили»  Василя Карп'юка 

    Чи ти знаєш, хто такий Олекса Довбуш? Певно, що так, бо на всі Карпати немає більшого героя!  Але історія найгрізнішого ватажка карпатських опришків почалася з впертого хлопчиська, який несподівано для себе отримав велику Силу. Пірнувши в цю оповідь, ти приєднаєшся до опришківської ватаги й зазирнеш у світ героїчної минувшини Карпат. А головне, врешті дізнаєшся, звідки взялася Олексина Сила і чи зміг він її опанувати.  

«Загублені в таборі»  Насті Музиченко 
    Матвій і Мія їдуть відпочивати в гірський табір. Свіже повітря, дискотеки, квести та інші розваги — усе як завжди в таких таборах. Та лише доти, доки Матвій випадково не дізнається про містичну, ба навіть моторошну історію, яка сталася тут кілька років тому. А такі історії, як відомо, мають звичку повторюватися — і ось наші герої опиняються в епіцентрі подій... 

«Морськосвинський детектив»  Івана Андрусяка 
    Коли стаються таємничі злочини, усі тварини з довколишніх будинків, ба навіть ті, що живуть на вулиці, неодмінно звертаються до морського свина — детектива Жерара. Однак він знаний ласун, тож береться за справи тільки за умови смачненького гонорару.

Разом із Жераром ти дізнаєшся, хто поцупив котячий сніданок, тікатимеш від голодних хижаків, з’ясуєш геть усе про невідоме страшидло, яке лякає добрих тварин, досліджуватимеш темні закапелки й боротимешся зі страхами, а найголовніше — навчишся миттю ловити зловмисників, застосовуючи дедукцію й логіку.

Відповідальні — значить вільні!

Чи можуть існувати права людини без відповідальності людини? В сучасних реаліях слово «відповідальність» набуває важливішого значення. Окрім адміністративної чи кримінальної відповідальності, ми починаємо розуміти відповідальність як добровільний обов’язок перед собою та світом, свідомий вибір власної життєвої позиції та стиль життя, здатний творити позитивні зміни.

19 жовтня 2021 року українці вперше відзначатимуть Всеукраїнський День відповідальності людини, водночас вшановуючи пам’ять видатної особистості – автора «Декларації відповідальності людини» Богдана Дмитровича Гаврилишина, адже цей день є датою  його народження, і в цьому році йому могло б виповнитися 95 років.

Богдан Дмитрович своїм життєвим прикладом та досягненнями довів, що індивідуальна відповідальність кожного – це ключова цінність, яка може змінювати світ навколо.

Працюючи на світовому рівні як член Наглядової ради Міжнародної академії мистецтва та науки, ще на початку 2010-х Богдан Гаврилишин дійшов висновку, що світ не є здоровий і що для того, щоб змінити ситуацію, потрібно брати на себе відповідальність на всіх рівнях. У 2014 році пан Богдан створив Декларацію відповідальності людини, яка складається з 15 пунктів.