Нарешті всі дочекались!!! Чого? Звісно, КАНІКУЛ!
Цей рік був нелегкий як для тебе, так і для батьків, вчителів. Але зараз вже
можна полегшено зітхнути та налаштуватись на відпочинок. А ще і який! Ціле літо
попереду.
А щоб цей відпочинок був і цікавим, і змістовним, і
корисним, не забувай приходити до бібліотеки і, звісно, читай!
Наші читайлики сьогодні вже почали своє бібліотечне
дозвілля – вони і малювали, і грали, і відгадували казкові вікторини. Тому
мерщій до нас!
Наш світ – безмежна таємниця. І щодня можна дізнаватися про нього щось нове. Саме це сьогодні робили п’ятикласники в Центральній дитячій бібліотеці. Пізнавальна водоверть «П’ять тисяч «хто», «де», «чому» «закрутила» наших читайликів! На фліпчарті запитання розподілялися за номінаціями «Таємничий силует», «Ввімкни кмітливість», «Вуха, лапи, хвіст», «Диво-казки», «Чи сад, чи город», «Кіт у мішку». Діти обирали номінацію і кількість балів за відповідь. Яка ж розгорілася боротьба! Адже всі хотіли заробити більше балів і перемогти. Під час заходу діти дізналися багато нового, а свої відповіді підтверджували поясненням. Ось така позитивна атмосфера та гарний настрій панували у відділі обслуговування читачів 5-9 класів.
«…Дитячий письменник ...
повинен бути і залишатися…
дитиною, довічною
дитиною».
Дж.Крюс
Джеймс Крюс – один з найбільш відомих дитячих письменників Німеччини. Він народився на маленькому кам'янистому острові у Північному морі — Гельґоланді.
Замолоду хотів стати вчителем, але війна перервала навчання. Уже після поразки
нацизму йому вдалося здобути педагогічну освіту, але зайнявся він не
вчителюванням, а письменництвом. Крюс став професійним дитячим літератором:
саме у дітях він вбачав гарантію порятунку гуманізму.
Його літературна спадщина різноманітна і включає майже всі жанри дитячої
літератури: повісті для дітей та підлітків, тексти до книжок-картинок, вірші,
радіоп'єси, лібрето, статті для дитячих журналів і шкільних підручників. Деякі
зі своїх творів Крюс проілюстрував сам. Виступаючи в телевізійних передачах, на
радіо, поет навчав дітей, як писати вірші.
Письменник надавав великого значення перекладацькій праці. Він переклав
німецькою мовою чимало дитячих книг із сербської, хорватської, польської,
російської та інших мов світу.
Крюс користувався величезною любов'ю і довірою, як у юних читачів, так і у
дорослих. Ще за життя його ім'ям була названа одна з шкіл в Берліні. У 1968 році Джеймс Крюс був нагороджений медаллю Ганса Християна Андерсена -
Нобелівською премією для дитячих письменників.
В 1962 році з’явилась повість «Тім Талер, або Проданий сміх», що стала світовим бестселером. В історії про хлопчика, який продав свій сміх
безсердечному багатієві, переплелися казкова фантастика і повсякденна
реальність.
…Тім Талер жив у
бідності і скруті, але вмів радіти і сміятися так щиро, що радісний настрій
передавався всім навколо. Щирий, дзвінкий, наче срібний, сміх був його
справжнім скарбом. Та хлопець навіть не здогадувався про це, бо мріяв мати
самокат на гумових колесах та наїстися досхочу тістечок ― і ось одного разу...
Читачу, приходь за
книжкою до бібліотеки та дізнайся, що було далі!
А чудовий фільм за
цією повістю дивись за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=qzZc83DGBps
Пам’ятай
- хто сміється, той спасенний!
Як думаєш, про що йде
мова? Здогадуєшся? Про відомого нам незамінного помічника – скотч. Це липка стрічка, яку ми
використовуємо кожен день у різних сферах життя.
І недаремно саме
сьогодні ми про нього згадали. 27 травня - День народження скотча. Винахідником
липкої стрічки вважається американець Річард Дрю.
Дрю працював
лабораторним техніком у компанії, яка спеціалізувалась на виробництві
наждачного паперу, а також займалася дослідженнями непроникних матеріалів та
целофану.
Одним із обов’язків Річарда було спостереження за тестуванням наждачної шкірки у магазинах та автосервісах. Одного разу він побачив, що під час фарбування кількома кольорами лінії виходять не охайними, тому захотів розв’язати цю проблему. Через рік технік розробив липку стрічку завширшки 5 см, але вона не одразу «припала до двору». Річард зекономив та наніс липкий склад тільки по краю стрічки, тому вона зморщувалася під час використання. Після цього випадку один з майстрів дав пораду Дрю звернутися до своїх шотландських директорів (Scotch bosses) та попрохати їх більше не економити, щоб зробити «винахід» більш клейким. У ті часи шотландців вважали дуже жадібними, це й стало підставою для виникнення назви одного з найбільш потрібних продуктів століття.
Саме 27 травня 1930
року Річард Дрю отримав патент на свій винахід – скотч. Була випущена реклама
скотчу, в якій веселий мультгерой в килті і з шотландською атрибутикою
розповідав, як можна полагодити речі за допомогою липкої стрічки.
Першу стрічку було
вироблену на целофановій основі з каучуку, смол та олій. Удосконалив клейку
стрічку Джон Борден в 1932 році. Він оснастив її лезом і це значно полегшило
роботу з нею.
Спочатку скотч
використовували для пакування обгортки для їжі. Під час Великої депресії люди
придумали безліч способів його застосування в побуті і на роботі.
Сьогодні скотч дуже
популярний. Його використовують як в побуті, так і на великих виробничих
підприємствах, в будівництві, медицині, сантехніці, мистецтві, рукоділлі тощо.
В даний час
випускаються стрічки різної ширини, прозорості та липкості, на безбарвній або
забарвленій основі, без написів або з написами. Випускається двосторонній скотч.
Американський художник українського походження Марк Хайсман створив кілька картин зі звичайного скотчу, використовуючи кольорові напівпрозорі стрічки різної ширини, та започаткував новий напрям в мистецтві. В даний час досить багато художників створюють свої шедеври саме зі скотчу.
Він також є матеріалом
для створення скульптур. Подивись, які вони цікаві.
Погодься, що скотч –
це дуже корисний винахід для всього світу!
Друже, якщо хочеш
дізнатися більш детально про історію цього винаходу, переходь за посиланням
А про лайфхаки зі
скотчем, які зроблять твоє життя максимально зручним, комфортним і безпечним,
ти можеш познайомитись за цим посиланням
Мабуть, в кожного з нас є домашні улюбленці? Вони –
не просто звірята, з якими іноді цікаво пограти. Це справжні друзі, які можуть
підтримати в скрутну хвилину. Саме з ними тобі хочеться поділитись своїми таємницями,
тому що їм можна повністю
довіряти.
Сьогодні
у відділі мистецтв ЦДБ панувала домашня атмосфера, діти розповідали, які в них є «пухнастики» та
якими цікавими звичками вони володіють. Читайлики пограли, дізнались цікаві
факти, переглянувши пізнавальне відео про домашніх тварин.
Ну а як же без творчості? Наприкінці заходу дітлахи за допомогою ниток створили «портрети» домашніх улюбленців. Подивись, які яскраві картини вийшли.
А чи
знаєш ти, чим відрізняється кролик від зайця? Чому морська свинка називається
морською? Чому люди спостерігають за поведінкою кішки? Відповіді на ці запитання ти знайдеш, переглянувши відео
за посиланням
Чи полюбляєш ти розгадувати головоломки? Напевно, що так. А якщо це робити в бібліотеці - стане ще цікавіше!
Ось і наші читачі розгадували зашифровані твори, взявши
участь в smart-грі «ЛітЕкспромт».
Ідея цього заходу була придбана на Міжрегіональному
ярмарку бібліотечних інновацій «БібліоКре@тив-2019». Її презентували колеги з Академічного
ліцею ім. О.В.Мішукова міста Херсон.
Завдання чекали на
дітлахів у відділі обслуговування дошкільників та учнів 1-4 класів ЦДБ. За
допомогою планшета з картинками та фігурних деталей читайлики відгадували, які твори
зашифровані. А підказкою для них стали книжечки, що знаходились поруч. Діти з
великим інтересом та азартом взялися за справу, відгадали назви творів і
знайшли всі відповідні ілюстрації. А завдяки мобільним застосункам діти змогли
зазирнути в сюжет книжок.
Дякуємо колегам з Херсону за креативну ідею, бажаємо
здоров’я та натхнення!
Що відбувається в Центральній дитячій бібліотеці? Чому лунає весела музика та дитячий гомін? А це тому, що у наших читайликів-першокласників радісна подія – свято Букваря. І, звісно, найкраще його святкувати в Книжковому царстві – бібліотеці.
Здається, тільки-но вчора дітки взяли до рук Букварика та прийшли в перший клас. А сьогодні вже ці хлопчики й дівчатка підросли, порозумнішали, багато чому навчились і багато чого дізналися.
Яке ж свято у бібліотеці без казкових героїв? Чарівна Україночка урочисто відкрила свято. А з появою бешкетників Яглика та Киці почалися веселі пригоди. Вони не поспішали повернути головний символ свята – Букварик, адже Яглик плутав всі літери, не хотів вчитися, а його матуся Бага Яга наполегливо навчала його азбуки.
Грайлива Киця погодилась повернути Букварик дітям, натомість вони повинні були пройти всі випробування, які, звичайно, супроводжувались веселими іграми. Першокласники відгадували загадки, пройшли казкову вікторину, скакали на кониках, ховались, як маленькі мишенята, в нірку, «підіймали градус» настрою, збирали «гірлянду з сосисок», складали слово «Буквар», танцювали.
Свято завершилось, але спогади про нього залишаться у наших маленьких читачів назавжди.
Любі наші читайлики, ми вас вітаємо зі святом Букваря та бажаємо вам надалі швидко підійматися сходинками знань, а допомагатимуть вам в цьому книжки!
