Викторина от Снежной Королевы


Похоже, Снежная Королева решила  по-королевски отметить 170 -летний юбилей книжки, из которой она к нам пришла и замести всё вокруг снегом. Ну что ж, давайте попробуем развеять чары Снежной Королевы. Для этого нам нужно правильно ответить на все вопросы викторины. Вы готовы рискнуть? Тогда  вперёд, друзья!

Как читатели библиотеку от снега спасали

Ура! В наш город наконец-то пришла настоящая зима- со снегом, морозами и метелью. Всё бы хорошо, если бы метель не решила, что она теперь полноправная хозяйка) Все дорожки и тропинки замело, не пройти и не проехать.
Но наши читатели не дадут в обиду любимую библиотеку- вооружившись лопатами, они вступили в  неравную схватку со снегом и метелью.
Работать можно только после игры в снежки . Да это уже даже не снежки, а настоящее ледовое побоище!!!







Игра-путешествие "По заповедным тропинкам Украины"



Неугомонный исследователь природы Тошка где только не побывал: и во льдах Антарктики, и в тропических лесах, и на вершинах гор. Но, как говорится: в гостях хорошо, а дома лучше. И отправился наш Тошка вместе со своими маленькими друзьями- читателями нашей библиотеки по сказочным местам Украины, которых, как оказалось, у нас  огромное множество.
7 чудес Украины:

Киево-Печерская лавра
Софиевский парк
Национальный заповедник - остров «Хортица»
Хотинская крепость
Софийский собор
Херсонес
Каменец-Подольский






Посмотрев видеоролики от Тошки и узнав много нового, наши ребята немного поиграли: разгадали загадки- обманки,  почитали письма от лесных жителей 


В царстве Снежной Королевы

В этом году юбилей у сказки Г.Х. Андерсена «Снежная Королева».Вот уже  целых 170 лет  сказка с таким холодным названием  согревает миллионы детских сердец во всем мире. 
За всю свою жизнь сказочник написал много ярких, неповторимых сказок. Андерсен утверждал, что самые удивительные произведения вырастают из действительности. Его герои добиваются счастья благодаря мудрости, доброте, мужеству, а не с помощью волшебных сил.
Сегодня в нашей библиотеке прошла литературная игра "В царстве Снежной Королевы". Мы окунулись в  волшебный, загадочный мир сказок  Андерсена. Не найдется человека, который бы не любил сказки. Сказка всегда рядом с человеком...

Наши читатели выполняли разнообразные задания: разгадывали кроссворды, отвечали на вопросы, получая за каждый правильный ответ волшебную снежинку. 






А в компьютерном центре ребят ждало особое интерактивное задание  от Снежной Королевы. На этот раз она предложила собрать слово "вечность " не из  льдинок, а из пазлов.У наших ребят это получилось отлично!


Читайте сказки и верьте в чудеса, ведь они происходят на самом деле!   

Подорож за календарем традицій та обрядів


Той хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища, бо він загублений для свого народу»

Народне повір`я

Кожна нація, кожен народ, має свої традиції, звичаї, обряди та свята, становлення яких відбувалося протягом багатьох століть.
У різних народів своя спадщина і звичаї, сформовані протягом століть або навіть тисячоліть. Звичаї — це обличчя народу, подивившись в яке ми відразу можемо дізнатися, що це за народ. Звичаї — це ті неписані правила, яким люди слідують повсякденно у своїх найменших домашніх турботах і найбільш важливій суспільній діяльності.


Сьогодня до нашої бібліотеки завітали маленькі читачі- учні 3 класу,щоб дізнатися більше про традиції та свята нашого народу. Усі разом ми відправились у віртуальну мандрівку за календарем традицій та обрядів. Запрошуємо і вас з нами!


Різдво
Одним з основних українських звичаїв є святкування Різдва. У передріздвяний день — 6 січня — святкують Святвечір. Основними стравами на Святий вечір є кутя — рисова або пшенична каша з медом, родзинками і маком, а також узвар — компот із сухофруктів з медом. Усього, за звичаєм, у Святвечір подають 12 пісних страв. А ось 7 січня, на саме Різдво, готують великий родинний стіл. Оскільки піст закінчився, на стіл подають різноманітні м’ясні страви.
За звичаєм, під вечір Різдва юрба колядників ходила з торбами для збору гостинців. Вони вибирали собі головного — Березу (або Березая), латкового (який збирав сало і ковбаси), скарбонаря, хлібоношу, зіркаря (носив зорю), танцюристів, дзвонарів, скрипалів та ін. Коляда тривала кілька ночей, поки не обходили кожен будинок у поселенні.


Масляна
Ще один популярний український звичай — тиждень Масляної. Це свято існувало на Русі ще в дохристиянські часи. Звичай передбачає проводи зими і зустріч весни. Після появи християнства на Русі Масляну відзначають в останній тиждень перед Великим постом. Основні відмінності свята — це млинці й народні гуляння.
У Древній Русі млинець вважали символом сонця, оскільки він, подібно до сонця, теж жовтий, круглий і гарячий, і вірили, що з’їдаючи млинець люди отримують частинку його тепла й сили.



Свято Воскресіння Господнього або Великдень святкують у перший тиждень після весняного рівнодення і повного місяця. Разом із людьми його відзначає і природа, що пробуджується.
Родинний обід цього дня готують особливо урочисто і прикрашають квітами. Звичай фарбувати яйця — обов’язковий атрибут свята. Також на Великдень існує звичай вітати один одного радісним вигуком «Христос воскрес!», на що відповідають — «Воістину воскрес!» Це привітання висловлює радість віруючих, аналогічну радості апостолів, які дізналися про воскресіння Христа.



Трійця
Згідно з Біблією, цього дня на апостолів зійшла благодать Святого Духа. В Україні свято Трійці відзначають 3 дні — Зелений або Клечальний тиждень, Клечальний понеділок і Богодухів день.
На Зелений тиждень, згідно з повір’ями, треба бути обережними, оскільки це день активності потерчат, мавок, русалок та іншої нечистої. На Зелений тиждень, за українськими звичаями, дівчата ворожать. Вони йдуть до ставка і пускають вінки за водою, і якщо вони зійдуться, то вважається, що дівчина в цьому році має вийти заміж. У Зелений тиждень також відвідують на кладовищі своїх померлих родичів.
У Клечальний понеділок після церковної служби, за традицією, освячують поля, щоб Бог захистив їх від пожеж та граду. Діти влаштовують ігри.
Богодухів день особливо відзначають дівчата. Вони організовують різні забави, наприклад, «водити Тополю». Її суть полягає в тому, що вибирають найкрасивішу дівчину, яка й відіграє роль Тополі. Красуню прикрашають вінками так, щоб її ніхто не міг упізнати. У супроводі веселої ватаги Тополя ходить від хати до хати, і господар кожної повинен їй щедро віддячити гостинцями.



Івана Купала, або Іванів день, — є одним із народних обрядових звичаїв. Його історія йде в дуже глибоку старовину. Свято пов’язане з періодом літнього сонцестояння, поворотом сонця до зими. Його відзначають у ніч на 7 липня або за старим стилем 24 червня, коли чарівна краса природи створює казковий краєвид, де і відбуваються магічні купальські забави.
Ніч на Івана Купала, найчастіше дуже темна, а чари в цю ніч особливо могутні. У цю пору, за повір’ями, дозріває багато магічних рослин, які потрібно зібрати до схід сонця. Цілющою є купальська роса, якою, за звичаями, необхідно вмитися.
У цю ніч прокидається «нечиста сила», чути гомін тварин, розпускається папороть, вона займається дивним вогнем, відразу гасне й обсипається. Тому, хто зірве цю квітку, відкриються багатства всієї землі і він отримає всемогутність. Широко відомі купальські ворожіння: дівчата кидають вінки у воду і спостерігають за ними, чий вінок швидше за всіх попливе, та і вийде заміж раніше за інших.