ФЛЕШМОБ ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ВИШИВАНКИ

 Книголюбчики Центральної дитячої бібліотеки м.Ізмаїл долучилися до онлайн-флешмобу #УкраїнськаВишиванка_ЧарівнаКраса.

Світлин до нас надійшло дуже багато, і всі такі гарні та яскраві! Тож шукай себе на фото!

 

БАТЬКИ І ДІТИ – НЕРОЗДІЛЬНЕ КОЛО

ТОП-5 видатних українських родин

1.   Родина Лесі Українки. Леся Українка та її мати Олена Пчілка – відомі поетки; дядько Лесі – Михайло Драгоманов – економіст, філософ; старший брат Михайло — математик, фізик, метеоролог, перекладач; племінник – Юрій Косач став письменником.

2.  Родина Терещенків – відомі меценати. Микола Терещенко на початку ХХ століття перетворив Київ на цукрову столицю держави. Мільйонер фінансував будівництво споруд, зокрема Політехнічного інституту. Його син Михайло виділив гроші на цілий «музичний» квартал у Києві. Мистецькі колекції Терещенків стали основою майбутніх музеїв українського мистецтва і картинної галереї в Києві.

3. Родина Тобілевичів. Ця сім’я дала українській культурі чотирьох видатних артистів. Іван Тобілевич – відомий драматург і режисер; Марія – співачка та артистка; Микола - актор та режисер, один із засновників українського національного професійного театру; Панас – корифей українського театру.

4.  Родина Грушевських. Всі добре знають Михайла Грушевського – історика, громадського діяча, голову Центральної ради. А ще він мав чудового батька – Сергія Федоровича, який викладав в духовних семінаріях Полтави та Києва, гімназіях Кутаїсі, а ще створив підручник церковнослов’янської мови, який вважали зразковим.

5.  Родина Острозьких. Костянтин Іванович, великий гетьман литовський, у 1514 році розгромив війська Московії у битві під Оршею. Василь-Костянтин – молодший з його синів – в 1576 році заснував Острозьку академію, а у 1580 році видав «Острозьку Біблію».

З великою впевненістю можна сказати, що сотні й тисячі українських родин протягом багатьох років прославляли, допомагали, вдосконалювали, зміцнювали свою країну. А кожен українській рід, кожна сім’я і є частиною кореня, з якого виросла наша Україна!

 

 

Літературна подорож Європою

    Цьогоріч Україна вперше долучилася до заходів з нагоди Дня Європи – свята, яке традиційно відзначається в Європейському Союзі та інших країнах 9 травня на знак миру та єдності на континенті. Центральна дитяча бібліотека запропонувала маленьким читайликам долучитися до свята і зануритися у цікавий світ книжок письменників країн Європи.

Місто героїв ОХТИРКА. Тут народжується супротив

24 лютого воно стало чи не першим великим населеним пунктом України, куди на танках та іншій бронетехніці зайшли російські окупанти. Їх зустріли військові й бійці територіальної оборони, дали бій і розбили значну частину ворожих колон.

Через стратегічне значення цього напрямку бої за Охтирку є окремою сторінкою оборони у ході повномасштабного російського вторгнення в Україну. Росіяни не зуміли взяти Охтирку і перейшли до тактики терору. Місто обстрілювати Градами, а 26 лютого з літаків скинули на нього три вакуумні бомби. Вони зруйнували будівлі на території військової частини, де загинули щонайменше 70 людей. І завдали великих руйнувань найбільшому міському житловому масиву Дачний. Кілька приватних будинків там розтрощені вщент, а в багатоповерхівках навколо епіцентру вибуху вилетіли вікна.

26  лютого у результаті авіаудару було пошкоджено теплопровідну мережу Охтирської теплоелектроцентралі, стався великий витік гарячої води, а 27 лютого на околицях Охтирки та прилеглих населених пунктів відбувалися бойові зіткнення між окупантами й захисниками України.

5 березня російська авіація знову бомбардувала місто. На вечір 5 березня стало відомо про захоплення російськими військовими в полон цивільних громадян, які рухались автівками за межами міст. Голова обласної державної адміністрації Дмитро Живицький повідомив, що безпечно виїхати з Охтирки, а також Сум, Тростянця та Лебедина наразі неможливо, бо "російські військові грабують і подекуди розстрілюють машини українських мирних людей".

У подальші дні російські загарбники щодня обстрілювали Охтирку з реактивної артилерії та здійснювали авіанальоти. У ніч на 8 березня розбомбили центр міста. 16 березня в районі Охтирки точилися серйозні бої, відразу з декількох позицій російські окупанти відступили.

 Охтирка взяла на себе удар російської армії та, завдяки титанічними зусиллями українських захисників, вистояла. Окупанти не взяли місто й не пройшли крізь нього далі.

За незламність та безперервний опір, 24 березня 2022 року Указом Президента України місту Охтирка присвоєно почесну відзнаку Місто-герой України.

Місто-герой України — почесна відзнака, встановлена Президентом України 6 березня 2022 для відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України. Станом на 1 квітня 2022 цією почесною відзнакою нагороджені 10 українських міст.

Кожен тимчасово окупований населений пункт обов'язково буде звільнений. 

 

9 травня – День Європи

Після завершення Другої світової війни європейські країни почали продумувати принципи політичної співпраці та економічної кооперації. Зрештою 9 травня 1950 року французький міністр закордонних справ Роберт Шуман виступив з ініціативою налагодити в Європі спільну координацію та контроль за важкою промисловістю. Він запропонував розробити принципи спільної політики для  досягнення солідарності в цій окремій галузі. Шляхом до реалізації плану Шумана мала стати Європейська спільнота вугілля та сталі. За задумом Шумана, Франція, Німеччина та інші європейські країни мали передати управління виробництвом вугілля та сталі єдиному органу. Унаслідок такого об’єднання ключові галузі військової промисловості також мали перейти під спільний контроль, що унеможливило б підготовку окремої̈ країни до нової війни.

У результаті 18 квітня 1951 року в Парижі був підписаний договір про створення Європейської спільноти вугілля та сталі. Спершу його ратифікували шість країн: Франція, Німеччина, Італія та країни Бенілюксу – Бельгія, Нідерланди й Люксембург. Організація була відкрита для інших європейських країн.

Нині вважається, що Декларація Шумана офіційно започаткувала процес європейської інтеграції̈. Саме тому в ЄС 9 травня відзначається День Європи.

Топ-5 цікавих фактів про ЄС

За всю історію Європейського Союзу тільки одна країна заявила про вихід зі співтовариства. Це Велика Британія. Втім, британська влада досі не може вирішити, як втілити в життя рішення референдуму 2016 року, на якому громадяни країни вирішили покинути ЄС.

Євро – офіційна валюта 19 країн Європейського Союзу. На євро перейшли навіть шість країн, які не входять до ЄС: Андорра, Ватикан, Монако, Сан-Марино, Чорногорія й Косово.

В Євросоюзі – 24 офіційні мови. На засіданнях Європарламенту депутати можуть використовувати будь-яку з них. Тому, щоб народні обранці розуміли один одного, в парламенті працюють 330 штатних і 1800 позаштатних перекладачів-синхроністів.

Найменша країна ЄС – Республіка Мальта, розташована на островах в Середземному морі.

Найвідвідуваніша країна Євросоюзу – Франція, а найбільш відвідуване місто – Париж.

Докладніше про історію створення ЄС дивись  у ролику:https://www.youtube.com/watch?v=c2uTqRS4N5c&ab_channel=24%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB

З 2023 року згідно Указу Президента України від 08 травня 2023 року № 266/2023 «Про День Європи» це свято буде відзначатися в Україні 9 травня.

 

 

ЦВІТ МАКУ, ЦВІТ ПАМ’ЯТІ

Сьогодні – в День пам’яті та примирення - ми згадуємо мільйони жертв у Другій світовій війні і трагічні події тих часів. Символом цього дня є червоний мак – пам’ятний знак вшанування жертв усіх військових і громадянських конфліктів, а також відображення кривавого сліду від пострілу.

Для України війна розпочалась 1 вересня 1939 року, коли нацистська Німеччина напала на Польщу, а військова авіація бомбардувала Львів. Понад 120 тисяч українців брали участь у жорстокому двобої з вермахтом у складі Війська Польського. А скільки наших співвітчизників воювали у Фінляндії, Бессарабії, Північній Буковині! Багато з них на власному досвіді відчули всі заходи «радянізації», які потім обернулися десятками тисяч розстріляних, сотнями заарештованих і депортованих.

У перші дні цієї запеклої та тривалої війни Україна стала центром бойових дій, 50% бійців у складі військ Південно-Західного фронту становили саме українці, а загальна кількість мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищила 6 мільйонів. Кожний другий з цієї великої кількості наших співвітчизників загинув, а ті, кому пощастило вижити, стали в більшості інвалідами.

Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії рф. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва рф.

Ми боремось за мир на рідній землі. Ми боремось за мирне та безпечне життя всього вільного світу.

ПАМ’ЯТАЙМО І ПЕРЕМАГАЙМО!

 

Вітаємо переможців!

Дякуємо нашим читачам Мустіпан Анні та Симовій Поліні за участь у Всеукраїнському конкурсі дитячого малюнку «Вільнюсу – 700»!

Наші дівчата здобули перемогу в обласному турі цього конкурсу та отримали дипломи переможця та призи.

Бажаємо і надалі творчих успіхів!

 

Маки червоні знов розквітають

      Розцвітають маки навесні,

Серед поля, наче жар, горять,

    Солов'ї співають жалібні пісні,

  Де солдати міцно-міцно сплять…

  «Маки червоні знов розквітають» - під такою назвою у відділі мистецтв ЦДБ пройшов патріотичний майстер-клас, присвячений Дню пам’яті та примирення. Під час заходу читайлики прослухали музичні композиції та дізналися про героїчні подвиги захисників нашої Батьківщини у Другій світовій війні. Діти уважно слухали розповідь бібліотекаря про те, чому саме мак є символом Дня пам’яті та примирення.

  Щоб завжди пам’ятати подвиги наших воїнів, книголюбчики зробили червоні квіточки з паперу, тканини, намалювали макові пейзажі та оформили «Квіткове поле перемоги».