Історія перша
«Ми не повинні були вижити»
Професійний військовий, справжній побратим, чесна та порядна людина,
патріот рідної України. Всі ці слова про нього – Ігоря Гордійчука. І це не
просто слова.
Під час АТО він брав участь у багатьох військових операціях, боях за
Іловайськ і Савур-могилу, очолював загін спецназу.
Саме оборона Савур-могили стала найтрагічнішою сторінкою в житті цієї героїчної людини. Гордійчук разом зі своїми побратимами, перебуваючи у повній ізоляції, 12 діб обороняли цей стратегічний рубіж. Всі трималися до останнього, але сили були нерівні.
Командир віддає наказ про відступ. Потім вихід з оточення, прорив,
мінометний вогонь, і … полон.
Отримавши тяжкі поранення і залишившись без медичної допомоги, «Сумрак» (це
позивний Ігоря Гордійчука) повинен був загинути. Але… Залишався один-єдиний
відсоток, що житиме. Ігор Гордійчук вижив!
Потім Київський та Львівський шпиталі, реанімація, кілька операцій. Він не
міг рухатись, був частково паралізований. Ігор Гордійчук боровся за життя два
місяці та переміг. 21 жовтня 2014 року йому було присвоєно звання Герой України
і вручено орден «Золота Зірка». Гордійчук отримав високі державні нагороди у
військовому шпиталі.
Ще коли герой проходив лікування та реабілітацію, його було призначено
начальником Київського військового ліцею імені Івана Богуна.
24 серпня 2016 року під час параду на Хрещатику з нагоди 25-і річниці
Незалежності України Ігорю Гордійчуку були вручені погони генерал-майора.
Низький уклін від українського народу за мужність і відвагу!
Слава Героям!
Немає коментарів:
Дописати коментар