Під час експедицій Колумба індіанці дарували європейцям тютюнові листя, які використовувалися ними для куріння, жування та як лікарські препарати. Сам Колумб не оцінив цю рослину, а ось деякі з його моряків привезли з експедиції з-поміж іншого й звичку палити…
Так почалася історія тютюнопаління, яке спочатку було заборонено інквізицією, потім набуло популярності як ліки від усіх хвороб, але вже у 17 столітті в науковому світі з’являються дослідження про негативний вплив цієї звички на здоров’я курців та споживачів жувального і нюхального тютюну.
Та ніякі заборони, покарання в минулому, ніяка сучасна медична статистика і застереження фахівців, масштабні інформаційні кампанії, на жаль, не вирішили проблему, що давно стала глобальною. Боротьба з нікотином триває.
Всесвітня організація охорони здоров’я в 1988 році оголосила 31 травня Всесвітнім днем без тютюну (World No-Tobacco Day). Його мета - домогтися того, щоб в XXI столітті проблема тютюнопаління зникла. За даними ВООЗ, в світі від причин, пов’язаних з курінням, щорічно вмирають більше людей, ніж від дорожньо-транспортних пригод, вживання наркотиків або від СНІДу.
Слоган цього дня у 2023 році – «Вирощувати продовольство, а не тютюн». У той час, коли рекордна кількість людей – 349 мільйонів у 79 країнах – стикаються з гострою проблемою відсутності продовольчої безпеки, великі площі родючих земель (значною частиною саме в цих країнах!) використовуються для вирощування тютюну, а не здорових продуктів харчування.
Крім безпосередньої шкоди для здоров'я, тютюнові вироби становлять руйнівну загрозу для навколишнього середовища на всіх етапах:
Ü вирощування тютюну виснажує ґрунт, а токсичні пестициди та хімічні добрива, які при цьому використовують, забруднюють ґрунтові води та річки;
Ü щороку у світі вирубується близько 200 га лісу для висівання тютюну на цій землі;
Ü при виробництві сигарет витрачається величезна кількість енергії, води та інших ресурсів, а також утворюється багато відходів;
Ü тютюнові відходи містять понад 7000 токсичних хімічних речовин, у тому числі, канцерогени;
Ü разом з тютюновим димом в навколишнє середовище викидаються тисячі тон токсичних речовин і парникових газів;
Ü недопалки є найпоширенішим видом сміття у світ.
За допомогою оманливих повідомлень тютюнові компанії продовжують відволікати увагу від шкоди, яку вони завдають навколишньому середовищу, перекладаючи провину на споживачів.
Новим гачком для залучення дітей та молоді до вживання нікотину та тютюну стали електронні сигарети, які рекламують як безпечну альтернативу традиційним. Дослідження показують, що підлітки, які курять електронні сигарети, починають курити звичайні сигарети в 3-4 рази частіше, ніж однолітки, які не курять.
Електронні пристрої для нагрівання тютюну та електронні сигарети, несуть додаткову загрозу для довкілля, адже всі вони містять хімічні батареї, які потрапляють на звалище або у ліси та водойми, отруюючи все живе. Особливо серйозною ця проблема є для країн, де відсутня їх переробка.
Кинути палити нелегко. Відомо, що нікотин викликає сильну залежність, і всі ми знаємо людей, які спробували кинути, але всього лише через кілька місяців знову почали курити. Сьогодні ми знаємо про існування успішних і затрато-ефективних методів лікування. Засоби заміщення нікотину, такі як нікотинова жувальна гумка, пластир, спреї та інгалятори, а також не-нікотинові засоби можуть подвоїти шанси людей добитися успіху. Вони повинні стати більш широко доступні, а їхня вартість також повинна знижуватися, щоб курці в усіх країнах могли собі дозволити придбати їх.
Доброю новиною є те, що можна знайти істотні переваги для здоров’я, кинувши палити в будь-якому віці. Ті, хто кинув палити у віці 30-35 років, мають тривалість життя, як та, що у людей, які ніколи не палили.
Немає коментарів:
Дописати коментар