Ой, яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс - лісок - лісочок,
Пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс.
Є іще й байрак!
І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна «звідкіля» і «звідки»,
можна і «звідкіль»;
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...
Олександр Підсуха
Міжнародний день рідної мови — свято, що нагадує кожному про право розмовляти рідною мовою у своїй країні. Протягом багатьох віків наші предки відстоювали свободу української землі та мови, саме тому «солов'їна» — це цінне надбання та душа нашого суспільства, це код нації.
Українською гомоніли наші пращури, бабусі та дідусі, батьки, виспівували колисанки, сміялися і плакали рідною мовою. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, розквітало у рядках Тараса Шевченка, удосконалювалося Іваном Нечуєм-Левицьким, Панасом Мирним, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою та багатьма іншими видатними українцями. Ми та наші діти повинні зберегти українську мову у всій її красі для майбутніх поколінь.
Міжнародний день рідної мови - свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року Генеральною конференцією ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
Мова - це історія народу.
В ній відбито все його життя:
Наший склад і звичаї, і побут
З давнини й до нашого життя.
Довго ти пригнічувалась, мово, -
Промайнув тернистий довгий шлях,
Доки стала мовою народу,
Що звучить з любов’ю на вустах.
Мово моя рідна, материнська!
Ти співуча, ніжна і близька.
Хай же дух незгасний український
У житті нас завжди зігріва.
Процвітай же, мово калинова,
І тобі не в’янути в віках:
Мелодійна українська мова -
Чарівний, навік коштовний скарб!
Немає коментарів:
Дописати коментар