Щорічно 24 травня всі слов'янські
країни вшановують пам'ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. Вони дали
поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи
церковнослов’янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи при церквах
школи. Вони також упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для
подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні
користуються понад 250 млн. людей і яка стала третім офіційним алфавітом
Європейського Союзу після латини і грецького письма.
Народилися Кирило і Мефодій у
сім'ї візантійського воєначальника з міста Фессалоніки (нині – Салоніки).
Мефодій був призначений правителем однієї зі слов'янських областей на Балканах,
а після 856 р. постригся в ченці. Костянтин отримав блискучу освіту в
Константинополі. Швидкий та наполегливий в осягненні наук і мистецтв, він був
людиною надзвичайно скромною. Здобувши прихильність патріарха своєю ученістю,
Костянтин став його бібліотекарем, згодом викладав філософію в Константинополі,
за що одержав прізвисько Філософ.
У 863 р. Костянтина й Мефодія
посилають проповідувати до Великої Моравії, яка недавно прийняла
християнство. На думку дослідників, ще до приїзду Костянтина й Мефодія в
Моравію вони переклали Псалтир. Брати переклали слов'янською текст Літургії й
почали проводити богослужіння слов'янською мовою.
Діяльність просвітителів зустріла
опір німецького духівництва. Брати спочатку виїхали до Венеції, а в
868 р. до Риму. Тут Папа Адріан II освятив слов'янські книги, учні Костянтина й
Мефодія стали священиками та дияконами. У Римі Костянтин важко занедужав і 14
лютого 869 року помер (похований у базиліці Св. Климента).
Наприкінці 869 р. Мефодій став
архієпископом Паннонії. З діяльністю Мефодія як керівника єпархії пов'язаний
слов'янський переклад збірника церковних канонів та створення найдавнішої
пам'ятки слов'янського права – "Закону судного людям". З ініціативи
Мефодія було розпочато переклад основних книг Старого Завіту слов'янською мовою
(збереглися окремі частини). Мефодій помер 8 квітня 885 р., місцезнаходження
могили невідоме.
Після смерті Мефодія його учні
знайшли притулок у Болгарії. Тут був створений новий слов'янський алфавіт на
основі грецького; для передачі фонетичних особливостей слов'янської мови його
доповнили новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт, що поширився в
східних і південних слов'ян, одержав назву "кирилиці" – на честь
Кирила (Костянтина).
Здобутки рівноапостольних Кирила
і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство.
Вшанування пам'яті засновників слов'янської писемності й літератури має давню
традицію: у Чехії свято на честь Кирила й Мефодія почали відзначати в 1349
році, у Болгарії – в 1851.
В Україні ім'я Кирила і Мефодія
мала перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське
братство (1845–1846), а відзначають свято на державному рівні з 2004 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар