…чому людство
робить все можливе
для того, аби знищити себе самого?
В. Рутківський
У 2008 році побачила світ автобіографічна повість українського поета, прозаїка, казкаря, дослідника Володимира Рутківського «Потерчата». За словами самого автора, цей твір мав для нього величезне значення. Мабуть, і письменником, на його думку, Рутківський став, щоб написати цю пронизливу сумну сповідь.
Тоді, у 2008-му, ніхто з нас, можливо й сам письменник, і гадки не мали, що ця повість стала пророчою. Слідом за поколінням дітей Другої світової війни, до яких відносив себе сам автор, у 2022 році прийде нове покоління скалічених спустошених дитячих доль.
Деякі оповідання, з яких складається повість «Потерчата» («Татко іде на війну», «Така страшна мама», «Вбивство голови сільради», «Під кулями», «Грудка цукру», «Розплата за татка» та інші), набудуть нового трагічного значення. І всім нам, малим і дорослим читачам, стане зрозумілим, що історія життя та існування хлопчаків і дівчаток у воєнні роки чітко повторилася зараз.
По
суті, повість «Потерчата» - це сповідь дитини, яка пройшла шлях між життям і
смертю, між вірою і зневірянням, між любов’ю і злом, темрявою і світлом.
«…тут до мене дійшло: та це ж мій татко
стоїть! Це ж він повернувся з війни! А все інше вже не мало ніякого
значення!..»
Скільки
татусів, матусь, братів та синів вже ніколи не повернеться з війни додому?
У 2021
році Володимир Рутківський пішов з життя, а його повість про маленьких потерчат
– дитинок, які померли нехрещеними – вже читається по-іншому та набуває
філософського сенсу.
Кажуть,
що ці маленькі душі переходять у пугачів або лелек. Нехай буде так… Летіть,
маленькі лелеченята, ми пам’ятаємо і ніколи не пробачимо трагічну долю кожного
з вас!
За офіційною інформацією, станом на 12.03.2023 постраждали 1398 дітей – 464 дитини загинули, 934 зазнали уражень різного ступеню тяжкості…
Немає коментарів:
Дописати коментар