Коли ще звірі говорили…

Читайлики, уявіть собі, була така пора, коли тварини говорили! Саме про ті далекі чарівні часи розповів діточкам Іван Франко у своїй збірці «Коли ще звірі говорили», яка вийшла друком у 1899 році.

Казкові Осли, Барани, Вовки та Зайці викликають сміх у читачів не одного покоління, бо в їхніх вичинках вгадуються людські стосунки, звички, риси, вони заставляють дітей сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи, а головне,  вчать вірити у перемогу добра і правди. У казках Івана Яковича добрий, чесний, сміливий завжди бере гору над лихим, підступним боягузом. Письменник був переконаний: казка цікава не тим, що в ній є вигадка, фантастика, неправда, а тим, що вона “криє, звичайно, велику правду”.

Школярі залюбки відвідали Центральну дитячу бібліотеку і взяли участь у казковому каламбурі, присвяченому ювілею збірки «Коли ще звірі говорили», де вони показали свої здібності у розв’язанні шифрограм, свої знання у вікторинах, свою дружбу у командних іграх, свої таланти та артистизм у маленькій театралізованій постанові.