76 років тому в’язні найбільшого
концтабору смерті Бухенвальд біля Веймара назавжди змінили хід історії. Дізнавшись
про наступ союзних військ, вони успішно здійснили інтернаціональне повстання,
обеззброїли більше 800 нацистських катів, взяли в свої руки керівництво
табором. Вони вибороли свою свободу й отримали шанс на життя…
11 квітня 1945 року з
воріт Бухенвальду вийшов на свободу останній в’язень. Відтоді пройшло немало
часу, та страшні злочини проти людства не мають строку давності. Геноцид цілих
народів, масові розстріли дорослих та дітей на «фабриках смерті» в окупованих
нацистами країнах, тортури та виснажлива каторжна праця знищили мільйони безневинних
людей.
11 квітня у Міжнародний день звільнення в'язнів
нацистських концтаборів у всьому світі проходять пам’ятні заходи, зустрічі
колишніх в’язнів нацизму, поминання загиблих, поклоніння їх пам’яті, покладання
квітів до могил та місць поховання.
Ті, хто попри мізерні шанси вижили у концтаборі, розповідають нам свої історії. Послухайте одну з них.
https://www.youtube.com/watch?v=4W4-JZr2mtI&t=1s
Про жахи концтаборів
складно, неможливо писати. І все ж таки з’являються книжки, які не дають нам
забути правду історії. «Хлопчик у
смугастій піжамі» − світовий бестселер, що розлетівся мільйонними накладами,
отримав схвальні відгуки преси й вдалу екранізацію. Це однозначно важлива
книжка для кожного. Навіть для тих, хто боїться читати про концтабір, а тим
паче про дітей в концтаборі. Бо вона не про концтабір і не про дітей — вона про
нас, про Людину, про виклик…
https://www.youtube.com/watch?v=5TQN2yZwItw
Останні речення в романі, в якому немає жодного слова
«війна», звучать як заклик до всього людства усвідомити її абсурдність та
страшні наслідки, а також як віра у краще майбутнє:
«…Усе це сталося дуже давно
й ніщо подібне більше не
станеться.
Не в наші дні й не в нашу історичну добу»
Немає коментарів:
Дописати коментар